Справа № 357/13804/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1333/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 25.11.2015
Іменем України
25 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-
-30.03.2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
-08.08.2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
-15.09.2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2, 4 ст.70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, 01.07.2014 року звільненого на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області за ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року,-
повернуто прокурору в порядку ст. 314 КПК України.
22.09.2015 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110030004679, щодо ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ст.291 КПК України, оскільки не містить належної правової кваліфікації злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , викладу фактичних обставин вказаних злочинів.
Також судом вирішено питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , рішення щодо якого прокурорм не оскаржується.
На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд обвинувального акта у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.
Вважає вказане рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального закону. Зазначає, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення, реєстр матеріалів кримінального провадження містить перелік усіх проведених процесуальних дій та відповідно прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, дії ОСОБА_7 по епізодам викрадення 10.10.2015 року майна з підсобного приміщення потерпілого ОСОБА_8 та 24.11.2014 року викрадення майна потерпілої ОСОБА_9 з приміщення кабінету психолога в ДНЗ №32, описуються в обвинувальному акті, як таємне викрадення чужого майна та кваліфікуються за ч.3 та за ч.2 ст.185 КК України відповідно. Наведена в акті правова кваліфікація зазначених злочинів, не містить вказівки на таємний спосіб викрадення майна.
Також в обвинувальному акті не вказано, яким способом проник обвинувачений до підсобного приміщення ОСОБА_8 , кому належали викрадені з указаного приміщення велосипеди та кому конкретно спричинено збитки і в якій сумі.
Крім того, дії обвинуваченого за епізодом таємного викрадення 24.11.2014 року майна ОСОБА_9 з приміщення кабінету психолога в ДНЗ №32, що на вул. Митрофанова у м.Біла Церква, кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України, у той час коли кримінальне провадження за цим епізодом відкрито за ч.2 ст.185 КК України, свідченням чого є вказівка у вступній частині обвинувального акта, записи у реєстрі матеріалів досудового розслідування і на титульному листі кримінального провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що допущені порушення норм КПК України, при складанні обвинувального акту, унеможливлюють здійснити належний захист обвинуваченого і порушують його права.
Тому, ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року, за якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 повернуто прокурору, є законною, а підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110030004679 щодо ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, повернуто прокурору, залишити без змін.
Головуючий:
Судді: