Справа № 362/4704/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1244/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 41 19.11.2015
Іменем України
19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42014110000000241 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернуто старшому прокурору прокуратури Київської області ОСОБА_10 ,-
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42014110000000241 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернуто старшому прокурору прокуратури Київської області ОСОБА_10 через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що наявний у кримінальному провадженні обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема суд зазначив в ухвалі, що обвинувальний акт, складений прокурором ОСОБА_10 25 вересня 2014 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підозрюваних у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364, ч.1, ст. 307, ч. 2 КК України містить: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) КК України (двічі), однак не містить формулювання обвинувачення, що не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Крім того, суд першої інстанції вказав в ухвалі, що обвинувальний акт, який не містить обов'язкової відомості, а саме формулювання обвинувачення, свідчить про те, що прокурором фактично не сформульовано обвинувачення відповідно до п.13 ч. 1 ст. 3, п.5 ч.2 ст. 291 КПК України і не висунуто обвинувачення відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364, ч.1, ст. 307, ч. 2 КК України. Також суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що будь-які зміни прокурором обвинувального акта, складання ним нового обвинувального акта у ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження відповідно до вимог ст. 338 КПК України (яке відбулося у іншому складі суду) є нікчемними, оскільки суд не може розглядати кримінальне провадження, якщо у обвинувальному акті, який надійшов до суду (первинний), не сформульовано обвинувачення, розглядати справу по якій особі не було висунуте обвинувачення.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції незаконно прийняв рішення про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014110000000241 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складений у відповідності до вимог КПК України, а повернення обвинувального акта з підстав, зазначених в ухвалі суду є необґрунтованим і таким, що не відповідає та суперечить вимогам КПК України. Апелянт просить вищевказану ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та звернув увагу колегії суддів на обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 20 квітня 2015 року, який на даний час є чинним, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Стаття 291 КПК України встановлює, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім”я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім”я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, та до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Згідно ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог ст. 341 КПК України складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
Як убачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення останній послався на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 містить: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) КК України, однак не містить формулювання обвинувачення, що не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Також суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що будь-які зміни прокурором обвинувального акта, складання ним нового обвинувального акта у ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження відповідно до вимог ст. 338 КПК України (яке відбулося у іншому складі суду) є нікчемними, оскільки суд не може розглядати кримінальне провадження, якщо у обвинувальному акті, який надійшов до суду (первинний), не сформульовано обвинувачення.
Дійсно згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам вказаного Кодексу.
Однак вивченням наданих матеріалів, зокрема обвинувальних актів щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як складеного 25 вересня 2014 року (первинного), так і складеного 20 квітня 2015 року колегією суддів встановлено, що вони містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, прізвище, ініціали та посаду прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених.
За вказаних даних, колегія суддів вважає за необхідне погодитись з апелянтом, в частині того, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014110000000241 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. При цьому апеляційний суд звертає увагу та вважає слушним посилання апелянта на те, що в матеріалах даного кримінального провадження мається обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 20 квітня 2015 року, який на даний час є чинним та в якому прокурором сформульовано змінене обвинувачення відносно вказаних осіб та саме який (обвинувальний акт) має бути предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог ст. 314 КПК України. Що ж до висновку суду першої інстанції про те, що будь-які зміни прокурором обвинувального акта, складання ним нового обвинувального акта у ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження відповідно до вимог ст. 338 КПК України є нікчемними, то такий висновок являється безпідставним.
За таких даних колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 рок у кримінальному провадженні за № 42014110000000241 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - скасуванню з направленням обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 та 316 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42014110000000241 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернуто старшому прокурору прокуратури Київської області ОСОБА_10 скасувати, а вказаний обвинувальний акт направити до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для виконання вимог ст. ст. 314, 315 та 316 КПК України.
Головуючий підпис
Судді: підписи