Справа № 362/4634/15-ц Головуючий у І інстанції Марчук О. Л.
Провадження № 22-ц/780/6296/15 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.
Категорія 38 25.11.2015
Іменем України
25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Березовенко Р.В.,Таргоній Д.О.,
при секретарі: Дрозд Р.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Великовільшанської сільської ради Васильківського району Київської області, третя особа: Васильківська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановила:
у липні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з яким вона проживала однією сім'єю. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вона є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3, за яким вона постійно доглядала та забезпечувала усім необхідним. Однак, при зверненні до нотаріальної контори, нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року, прийняти нове рішення, яким встановити ОСОБА_2 додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 Зазначила, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Також вказала, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову з підстав ненадання доказів наявності родинних стосунків між позивачем та спадкодавцем, всупереч процесуальному законодавству посилався в рішенні на обставини, які не можуть бути предметом розгляду даної справи, а також формально без детального вивчення фактичних обставин розглянув справу і прийняв необґрунтоване і незаконне рішення, яке постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та всупереч фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 15.01.1997 року.
Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою нотаріуса Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Смоліною І.В. від 10 червня 2015 року Вих. №1124/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що нею пропущено строк для прийняття спадщини, вона вважається такою, що не прийняла спадщину та відсутня підстава для закликання до спадкоємства, встановити таку підставу не можливо, оскільки ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців за законом, а заповіту померлий не залишив.
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких належних і достовірних доказів тієї обставини, що позивач дійсно є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 та належить до кола спадкоємців четвертої черги, як зазначено в заяві, до позову не додано та під час розгляду справи суду першої інстанції не надано.
Дана обставина також була встановлена і нотаріусом, яка у своїй постанові від 10 червня 2015 року Вих. №1124/02-31 чітко і конкретно вказала, що підставу для закликання до спадкоємства ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 встановити не можна, оскільки заповіт спадкодавець не залишив, ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців (а.с.9).
Зміст наданої на підтвердження обставин на які посилається позивач довідки виконавчого комітету Великовільшанської сільської ради №84 від 25.09.2015 року, у якій зазначено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 дійсно являється рідним дядьком ОСОБА_2, суд, з урахуванням норм статті 59 ЦПК України, оцінює як недопустимий доказ, оскільки факт родинних відносин між особами має бути підтверджений іншими, конкретними засобами доказування (як наприклад, свідоцтва про народження і одруження або рішення суду про встановлення факту родинних відносин, яке набрало законної сили).
Тобто, факт родинних відносин не може підтверджуватись довідкою виконавчого комітету місцевої ради.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач не має право на спадкування після померлого ОСОБА_3, оскільки не є його спадкоємцем.
У відповідності до ч.1.ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви для прийняття спадщини.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Доводи позивача щодо покладення на неї необхідності ведення домашнього господарства, ремонту будинку та обробляння городу і присадибної ділянки, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки з часу відкриття спадщини до дати звернення позивачки до нотаріуса для оформлення спадкових прав минуло понад вісімнадцять років, протягом яких позивач на переконання суду мала можливість вчинити необхідні дії щодо оформлення спадщини.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Тому доводи апелянта в апеляційній скарзі про порушення норм матеріального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду без змін.
Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді