Справа № 369/2270/15-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.
Провадження № 22-ц/780/5490/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 49 18.11.2015
Іменем України
18 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Антоненко В.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Гуля В.В.,
за участю секретаря - Бобка О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
У березні 2015 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 1993 року. Від спільного проживання мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружнє життя не склалось. На даний час вони проживають окремо. Неповнолітня дитина залишилась проживати разом з нею та перебуває на її утриманні. Для повноцінного та всебічного розвитку дитини є необхідним стягнення аліментів в розмірі 6000 грн. Відповідач працює, але його дохід складається не лише з отримуваної заробітної плати, а й інших джерел, тому аліменти зможе сплачувати в даному розмірі. Вказала, що відповідач, як батько, має надавати матеріальну допомогу. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 6 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2015 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 42, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі 1/3 частки частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03 березня 2015 року. У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що 26 листопада 1993 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Від спільного проживання сторони мають дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом з матір'ю ОСОБА_2
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.
За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 182, 183, 184, 191 СК України та прийшов до правильного висновку про те, що позивач не в повному обсязі надала належні та допустимі докази для повного задоволення заявлених позовних вимог.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 03 березня 2015 року.
Разом з тим, суд першої інстанції при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
При визначенні розміру стягуваних аліментів суд враховував, що відповідач має постійний заробіток, донька ОСОБА_5 проживає разом з батьком, продовжує навчання, перебуває на утриманні відповідача, інших неповнолітніх дітей або осіб, які перебувають на його утриманні, судом не встановлено.
Доводи позивачки про те, що відповідач має інші джерела неофіційного доходу, суд оцінив критично, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не подано.
З огляду на те, що дитина проживає з матір'ю, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на утримання дитини аліментів у розмірі 1/3 частки від його доходів до досягнення дитиною повноліття, як це передбачено ч. 2 ст. 183 СК України.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Докази та обставини, на які посилаються апелянт в своїх апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: