Справа № 405/7135/15-ц
Провадження №2/405/1778/15
09 жовтня 2015 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 9 по вул. Бережинській в м. Кіровограді.
Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст.119 ЦПК України, зокрема, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Надана позивачем ОСОБА_1 квитанція про сплату судового збору в розмірі 487,20 грн. за подачу до суду позовної заяви зави про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не є належним доказом, що підтверджує його сплату позивачем, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 26, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
В свою чергу, з квитанції № 25 від 05.10.2015 року, доданої до позовної заяви, вбачається, що судовий збір у розмірі 487,20 грн. сплачений платником ОСОБА_3, який не є стороною у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в зв'язку з чим не може бути платником судового збору в розумінні ст. 2 Закону України «Про судовий збір», а зазначена вище квитанція не є належним доказом сплати судового збору у вказаній справі.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо позовна заява підписується представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч.8 ст. 119 ЦПК України).
Подана до суду позовна заява не зрозуміло ким підписана, - позивачем чи її представником, оскільки не містить прізвища, ім'я та по батькові особи, яка підписала позовну заяву, при цьому, до матеріалів поданої позовної заяви не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника на подання позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, від імені та в інтересах позивача та її (позовної заяви) підписання.
Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст.119 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.119, ч.1 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова