Ухвала від 23.11.2011 по справі 22-а-22160/11

Справа № 22-а-22160/11 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є

Провадження № 22-а/1090/19349/11 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 15 23.11.2011

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Данілова О.М.. ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА на рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області. ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дїї,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона пенсіонерка, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесена до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і їй встановлена II група інвалідності, яка пов'язана впливом аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, на основну' пенсію, що не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком. Також, відповідно до вимог ст. 39 зазначеного Закону вона має право на отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Крім того, відповідно до вказаного Закону вона як інвалід 11 групи має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат

Проте відповідачами нарахування та сплата їй основної та додаткової пенсії, доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалася всупереч чинному законодавству.

Просила визнати відмову УПФ України в Бородянському районі Київської області в перерахунку їй пенсії основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю незаконною; визнати відмову ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконною; зобов'язати УПФ України в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок її основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період часу з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до вимог вказаного Закону; зобов'язати УПФ України в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю за період часу з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року в розмірі мінімальної заробітної плати та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до вимог вказаного Закону в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до вимог вказаного Закону в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; стягнути з УПФ України у

Бородянському районі Київської області на її користь не нараховані кошти по основній та додатковій пенсії за період з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року в розмірі 136 091, 90 гри,; стягнути з V11Ф України у Бородянському районі Київської області на ЇЇ користь не нараховані та несплачені кошти по виплаті щомісячної грошової доплати за період з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року у розмірі 21 830,60 гри.; стягнути з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА на її користь не нараховані та несплачені кошти по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року в розмірі 7 600 гри.; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати та витрати за надання юридичної допомоги.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано відмову ОСОБА_3 пенсійного фонду України Бородянського району Київської області в перерахунку пенсії ОСОБА_4 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 1 червня 2007 року по 31 г рудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, а також щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008 року незаконною.

Визнано відмову ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_4, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2009 року незаконною.

Зобов'язано ОСОБА_3 пенсійного фонду України Бородянського району Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 червня по 31 грудня 2007 рою, та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, якай відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячну грошову доплату, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зобов'язано ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_4 з 2009 року, нарахувавши їй в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Стягнуто з ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_4 недоплачену суму основної пенсії, щомісячної додаткової пенси за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в сумі 118 783 (сто вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 30 копійок, та недоплачену суму щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 9 липня 2007 року по 3! грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 3 1 травня 2010 року в сумі 18 487 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 47 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА на користь ОСОБА_4 не нараховані та несплачені кошти по виплаті щорічної допомоги па оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3 130 (три тисячі сто тридцять) гривень.

R апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА ставить питання про скасування постанови та ухвалення нової постанови про відмову в позові в частині зобов'язання нарахування одноразової допомоги з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підтягає задоволенню з таких підстав

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач с інвалідом II групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС та отримує державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена статтями 50, 543акону, а також щомісячної доплати проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю, виплата якої передбачена ст. 39 Закону. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам аварії на Чорнобильській АРІ 1 категорії 2 групи має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статей 39. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач мас право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір його пенсії не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком.

Вирішуючи вказаний спір га задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем державна та додаткова пенсія виплачувалась в розмірі, встановленому відповідними постановами Кабінету Міністрів України,які суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», в значно меншому розмірі, ніж встановлено зазначеними нормами Закону.

Прийнявши до уваги наведене, суд обґрунтовано визнав дії відповідача щодо відмови перерахувати розмір додаткової пенсії відповідно до статей 39, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов'язав відповідача здійснити відповідний перерахунок.

Також, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника відповідача на ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого с обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону , в тому числі й інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається лише за правилами, передбаченими ч І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти 1 [резидента У країни, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо ігри розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх ствердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.З), права і свободи людини є невідчужуваними за непорушними (стаття 21), 'їх зміст і обсяг при прийнято нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Виходячи з засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами, а також враховуючи, що згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п. 60) при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, рішення суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 195. 197-198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів. -

У X В A Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бородянської РДА відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

Попередній документ
53826315
Наступний документ
53826317
Інформація про рішення:
№ рішення: 53826316
№ справи: 22-а-22160/11
Дата рішення: 23.11.2011
Дата публікації: 01.12.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Апеляційний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Адміністративне провадження (КАСУ); Спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів), виданих; Центральними органами виконавчої влади, у тому числі зі спеціальним статусом (усього); Міністерством з питань праці та соціальної політики України