Справа № 359/7193/15-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.
Провадження № 22-ц/780/6365/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 1 25.11.2015
Іменем України
25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Голуб С.А.,
суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.
за участі секретаря Дрозда Р.І.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року про залишення без задоволення заяви про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок ,
У серпні 2015 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок.
Свої вимоги мотивував тим, що визначальною підставою для відмови в задоволенні позову була відсутність у ОСОБА_3 права власності на весь будинок, оскільки за відповідачем ОСОБА_4 було зареєстровано у встановленому порядку право власності на ? спірного будинку. Виходячи з наведеного, суд вважав, що ОСОБА_3В . не може претендувати на весь будинок.
Заявник вказував на те, що рішенням Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року був частково задоволений позов ОСОБА_3 і визнано протиправними дії Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо прийняття рішення про скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу за заявою ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: пров.Будьоного,4,с.Гора Бориспільського району Київської області, яка зареєстрована у базі даних заяв і запитів Державного реєстру речових прав па нерухоме майно 18.09.2013 року 09:33:08 за реєстраційним номером 3002717; визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, від 10.07.2014 року про скасування права власності ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: пров. Будьоного,4,с. Гора Бориспільського району Київської області; визнано протиправними дії Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: пров. Будьоного,4,с. Гора Бориспільського району Київської області, з відкриттям розділу; визнано протиправним та скасоване рішення Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: пров. Будьоного,4,с. Гора Бориспільського району Київської області.
Заявник посилався на п.1,3 ч.2 ст. 361 ЦПК України і вважав, що наведені ним в заяві обставини, а саме встановлення незаконності дії державного реєстратора щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на ? частину житлового будинку є нововиявленими обставинами, як не були і не могли бути відомі ОСОБА_3 на час розгляду справи.
Тому просив переглянути рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2015 року, скасувати його і постановити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_3
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року заява про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами залишена без задоволення.
ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу в доводах якої посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не визнав нововиявленою обставиною встановлення судовим рішенням незаконності реєстрації за ОСОБА_4 права власності на ? частину житлового будинку. З урахуванням цієї обставини, суд при розгляді позову ОСОБА_3 мав би прийняти рішення про задоволення позову.
Апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, переглянути рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2015 року і постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Залишаючи без задоволення заяву про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які вказав заявник у своїй заяві, не є нововиявленими.
Судова колегія погоджується в цьому із судом першої інстанції виходячи з такого.
В своїй заяві ОСОБА_2 послався на п.1 та п. 3 ч.2 ст. 361 ЦПК України, відповідно до яких підставами для перегляду рішення у зв”язку з нововиявленими обставинами є:
1)істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
Та обставина, що існує рішення адміністративного суду про скасування державної реєстрації права відповідача ОСОБА_4 на ? частину спірного будинку не є нововиявленою в розумінні ч.2 ст. 361 ЦПК України.
Позивач заявила свій позов про визнання права власності на будинок з тих підстав, що будинок був збудований в період шлюбу з відповідачем, після розірвання шлюбу подружжя поділило спільне майно і будинок залишився ОСОБА_3 З 1991 року вона в ньому проживала, користувалась будинком, зареєструвала право власності на нього. Оскільки відповідач спірним будинком не володіє, не користується, не несе витрат по його утриманню і створює перешкоди позивачу у реєстрації за нею права власності просила суд визнати за нею право власності на будинок.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 може ставити питання лише про визнання за нею права власності на ? частину спірного будинку, а не на будинок в цілому, оскільки існує низка судових рішень, ухвалених у спорах між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо спірного будинку і судами встановлено, що будинок був збудований в період шлюбу сторін. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2012 року за кожною із сторін визнано право власності на ? частину будівельних матеріалів, використаних для будівництва спірного будинку. Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_3 було відмовлено державним реєстратором у реєстрації права власності на ? частину будинку, а право власності на ? частину будинку за ОСОБА_4 було зареєстроване. Однак позивач не змінила своїх позовних вимог і наполягала на визнанні за нею права власності на будинок в цілому, а не на ? його частину, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Рішення адміністративних судів встановили лише факт порушення прав ОСОБА_3 при реєстрації права власності за ОСОБА_5 і ні в якій мірі не можуть вплинути на вже визнане право власності за сторонами, чи розмір їх часток у власності.
З врахуванням встановлених обставин, судова колегія погоджується із судом першої інстанції в тому, що скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку не є в даній справі нововиявленою обставиною, оскільки ця дія відбулась після ухвалення судом свого рішення. Крім того, ця обставина не була єдиною для відмови у задоволенні позову, а однією із підстав, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач є власником ? частини будинку і без скасування цього права власності визнавати за позивачем право власності не весь будинок неможливо. Інші підстави, які були зазначені судом в обґрунтування відмови у задоволенні позову, а саме спільність набуття майна в період шлюбу, наявність у сторін права власності на ? частину будівельних матеріалів, використаних при будівництві будинку, позивачем не спростовуються.
Відповідно до статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при розгляді заяви про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами не порушив норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга є такою, що підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 312, 365 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року про залишення без задоволення заяви про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: