Справа № 359/6256/15-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.
Провадження № 22-ц/780/6477/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 26 24.11.2015
Іменем України
24 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Волинець Я.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_2» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
У липні 2015 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 14 вересня 2010 у розмірі 21 569 грн. 52 коп. з яких: 12 980 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 6 406 грн. 73 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 678 грн. 60 коп. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи: 500 грн. - фіксована частина та 1 003 грн. 31 коп. - процентна складова.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 вересня 2010 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі. Однак, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого утворилася заборгованість.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року позов ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 вересня 2010 року у розмірі 20 890 грн. 92 коп., яка складається з: 12 980 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 6 406 грн. 73 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, штрафи: 500 грн. - фіксована частина та 1 003 грн. 31 коп. - процентна складова. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з пені через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 678 грн. 60 коп. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні пені, не звернув увагу на те, що штраф та пеня настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 14 вересня 2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки «Універсальна», що підтверджується Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ОСОБА_2 Банку від 14 вересня 2010 року та довідкою про умови кредитування з використанням платіжної картки кредитки "Універсальна», 55 днів пільгового періоду.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором б/н від 14 вересня 2010 року складає 21 569 грн. 52 коп., з яких: 12 980 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 6 406 грн. 73 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 678 грн. 60 коп. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи: 500 грн. - фіксована частина та 1 003 грн. 31 коп. - процентна складова.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та відмовляючи у стягненні заборгованості по пені, суд першої інстанції виходив з того, що за порушення грошових зобов'язань за один і той самий період позивачем нараховано як пеню так і штрафи, внаслідок чого відповідача двічі притягнуто до одного і того ж виду відповідальності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір, згідно умов якого позичальник повинен був своєчасно здійснювати платежі за договором, однак свої зобов'язання відповідач належним чином не виконував, а отже, банк обґрунтовано звернувся з вимогою про стягнення заборгованості.
Відмовляючи у стягненні пені, суд першої інстанції зазначив, що у разі одночасного стягнення штрафу та пені відповідача буде двічі притягнуто до одного й того ж виду відповідальності.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк» зазначає, що штраф та пеня настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником.
Однак, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Крім того, кредитним договором сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по одному із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів.
Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду є законним та обґрунтованим, ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, а тому підстави для його скасування відсутні.
Рішення суду в частині задоволення позову відповідачем не оскаржувалося, а відтак, в цій частині апеляційним судом не переглядається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_2» відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Кашперська Т.Ц.
ОСОБА_4