1-кп/381/283/15
381/4318/15-к
27 листопада 2015 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110310001063від 18 червня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Великі Гуляки Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який працюэ ТОВ «Оффервин Лімітед» за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Дідівщина, вул. Щорса, 53 а, на посаді укладальника-пакувальника готової продукції, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, що надійшло до суду з угодою про визнання винуватості -
встановив:
Відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію», на території України оголошено початок проведения часткової мобілізації.
Військовозобов'язаний ОСОБА_4 з 23.04.2009 на підставі ст.18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» перебуває на військовому обліку рядового складу запасу в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_4 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням якої він визнаний, за станом здоров'я, придатним до військової служби та його призвано на військову службу за частковою мобілізацією до збірного пункту №100 військової частини для проходження військової служби.
21 травня 2015 року отримавши повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 та будучи належним чином повідомленим про необхідність відбуття до збірного пункту навчального центру АДРЕСА_2 , в порушення вимог Закону України «Про затвердження Указу Президента України», «Про часткову мобілізацію», ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ОСОБА_4 не бажаючи виконувати свій конституційний обов'язок проходити військову службу, маючи намір ухилитися від призову за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час часткової мобілізації, 22.05.2015 о 07 годині 30 хвилин прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований в АДРЕСА_3 в присутності військового комісара полковника ОСОБА_6 та старшого відповідального мобілізаційного відділення військового комісаріату військовослужбовця ОСОБА_7 відкрито відмовився від проходження військової служби в умовах часткової мобілізації, не повідомивши поважних причин своєї відмови та надав письмову заяву про відмову від проходження ним військової служби у Збройних Силах України, яка зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3 за №3/к-139 від 25.05.2015, що призвело до неякісного комплектування команди військовозобов'язаних.
Органом досудового розслідування, вказані умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковані за ст.336 КК України, за ознаками: ухилення від призову за мобілізацією.
30 вересня 2015 року під час досудового розслідування між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якої, ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та узгоджено, що при затвердженні угоди йому призначається покарання за ст. 336 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Прокурор, обвинувачений та захисник в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України та повністю підтвердив обставини його вчинення. У вчиненому щиро розкаявся та погоджується на призначення узгодженого покарання.
У відповідності до вимог ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 злочин, передбачений ст. 336 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
В даному випадку, судом роз'яснено обвинуваченому та прокурору правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення йому узгодженого покарання.
Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Судові витрати відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 468, 473, 475, 476 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110310001063 від 18 червня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ст. 336 КК України між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України:
-Обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.474 КПК України, у тому числі, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_8