Головуючий в І інстанції Потапенко А.В.
Єдиний унікальний № 374/460/15-ц
про залишення без руху позовної заяви
23 листопада 2015 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, реєстраційна служба Ржищівського міського управління юстиції Київської області, про скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, -
20 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна підлягає залишенню без руху, згідно наступного.
Згідно з чинним процесуальним законодавством (пп 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України) зазначення викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може вирішити питання про відкриття провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст.119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Однак, як встановлено з позовної заяви, вона не містить наявності спору, тобто підтвердження того, що права позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем ОСОБА_2 Предметом даного спору також не є порушення, невизнання, оспорювання цивільних права будь-якої із сторін у справі. Вимоги позовної заяви полягають лише у скасування державної реєстрації права власності на землю. Також у позовній заяві не зазначено (та докази цього відсутні) про набрання законної сили рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 13 грудня 2012 р.
Разом із тим, в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 р. "Про практику застосування cудами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок" зазначено, що судам необхідно враховувати, що в редакції Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено новий підхід до процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. У частині 1 статті 19 цього Закону зазначено, що до документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, віднесено: укладені у встановленому законом порядку договори; свідоцтво про право власності на нерухоме майно; рішення суду, що набрало законної сили, інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.
Звертаючись із зазначеним вище позовом до суду про скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, та про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на цю ділянку, позивачем не зазначено чи зверталась вона до реєстраційної служби Ржищівського МУЮ Київської області з заявою про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (та не зазначено доказів цього) та не зазначено чи є рішення реєстраційної служби Ржищівського МУЮ Київської області про відмову у вчиненні дій щодо скасування такої реєстрації (та не зазначено доказів цього). Крім того, прохальна частина позову не містить даних щодо державної реєстрації: державного акту про право власності на земельну ділянку (дати; найменування уповноваженого органу, що проводив реєстрацію тощо) та державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю ділянку (дати; найменування уповноваженого органу, що проводив реєстрацію тощо).
Отже, позивачу слід визначитись із характером правовідносин, уточнити підстави заявлених позовних вимог, з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК), а також визначитись із юрисдикцією, в порядку якої слід розглядати даний спір із урахуванням ст. ст. 15, 16 ЦПК України, ч. 2 ст. 17 КАС України та роз'яснень, що викладені у п. 8 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, реєстраційна служба Ржищівського міського управління юстиції Київської області, про скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,- залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
Вказані недоліки заяви усунути не пізніше п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: