Справа № 357/14063/15-к
1-кп/357/946/15
27.11.2015 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015110030003055 від 28 липня 2015 р. щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Острів Рокитнянського р-ну Київської обл., українки, гр. України, з базовою середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України судимості не маючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,-
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,-
ОСОБА_5 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за наступних обставин.
28.07.2015 р. близько 11 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на центральному ринку по вул. Ярмаркова, 4 в м. Біла Церква, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, з торгівельного прилавку вчинила крадіжку належної ОСОБА_4 жіночої сумки, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, в середині якої знаходився бувший у використанні мобільний телефон марки « Nokia 220 Dual Sim», вартістю 1000 грн. з сім картою мобільного оператора «Київстар» - 15 грн. та грошові кошти в сумі 1300 грн., після чого з місця вчинення злочину втекла, завдавши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 2315 грн., та викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю і показала суду, що дійсно 28.07.2015 р. близько 11 год. 30 хв., перебуваючи на центральному ринку по вул. Ярмаркова, 4 в м. Біла Церква, таємно від оточуючих, з торгівельного прилавку вчинила крадіжку жіночої сумки, в середині якої знаходився мобільний телефон марки «Nokia» та грошові кошти в сумі 1300 грн., після чого з місця вчинення злочину втекла. В подальшому телефон передала чоловіку, який здав його до ломбарду, а гроші витратила на власні потреби.
У скоєному розкоюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі. Зазначила, що гроші потерпілій має намір відшкодувати.
Потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов не заявлено.
Визнаючи себе повністю винною та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачена ОСОБА_5 просила суд не досліджувати докази зібрані під час досудового розслідування і після роз'яснення положень ч.3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.
Прокурор та потерпіла не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченої і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд вважає, що вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих дій доведено у повному обсязі і її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Призначаючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу винної, обставини справи.
ОСОБА_5 судимості не має, не працевлаштована, як особа за місцем проживання характеризується формально позитивно.
При цьому ОСОБА_5 у скоєному розкаюється, має на утриманні малолітню дитину : сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі покарання.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи наведені вище обставини, думку прокурора та потерпілої щодо виду покарання для обвинуваченої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і рахує доцільним призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою її визнано винною, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням певних обов'язків.
Речові докази:мобільний телефон, сумку, які передано потерпілій ОСОБА_4 - необхідно залишити їй по-приналежності. Договір ломбарду, який долучено до матеріалів справи - необхідно залишити в справі.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2(два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Контроль за поведінкою обвинуваченої покласти на КВІ за місцем проживання ОСОБА_5 .
Речові докази: мобільний телефон марки « Nokia 220 Dual Sim»,сумку, які передано потерпілій ОСОБА_4 - залишити їй по-приналежності. Договір ломбарду, який долучено до матеріалів справи - залишити в справі.
Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1 ,