Справа №: 343/1549/15-ц
Провадження №: 2/0343/932/15
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2015 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої судді - Монташевич С. М.,
секретаря - Шикор Г. В.,
адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про повернення банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, вимоги якого збільшила, та просила стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 16609,77 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23 липня 2015 року становить 398468,38 гривень, яка складається з: 16234,10 євро - вклад згідно договору-заяви № 300131/140149/3-14 від 01.12.2014 року, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23 липня 2015 року становить 389456,06 гривень, 375,67 євро - нараховані проценти, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23 липня 2015 року становить 9012,32 гривень; 1202,12 євро - сума відсотків за користування коштами згідно договору-заяви № 300131/140149/3-14 за період від закінчення терміну дії договору (01.03.2015 року) до 20 жовтня 2015 року, що згідно курсу НБУ станом на 02.10.2015 року еквівалентно 28358,01 грн.; 2000,00 гривень відшкодування моральної шкоди та 800,00 гривень витрат на правову допомогу.
Ухвалою Долинського районного суду від 25.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в частині стягнення 1202,12 євро - суми відсотків за користування коштами згідно договору-заяви № 300131/140149/3-14 за період від закінчення терміну дії договору (01.03.2015 року) до 20 жовтня 2015 року, що згідно курсу НБУ станом на 02.10.2015 року еквівалентно 28358,01 грн., та 2000,00 гривень відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Свої вимоги мотивує тим, що 01 грудня 2014 року між нею та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі начальника відділення № 77 ОСОБА_3, було укладено договір-заяву № 300131/140149/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 3 міс. в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.1 даного Договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2630.9.186663.001 у сумі 16234,10 євро на строк з 01 грудня 2014 року по 01 березня 2015 року. П. 2 договору-заяви визначено, що за час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного п. 1 цього договору-заяви, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 11,60 % річних. Сума нарахованих процентів за час користування коштами вкладу становить 375,67 євро. З метою повернення внесених коштів та нарахованих процентів вона неодноразово зверталася до відповідача, однак до сьогоднішнього дня кошти їй не повернуто. Таким чином, сума заборгованості за договором-заявою № 300131/140149/3-14 складає 16609,77 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23 липня 2015 року становить 398468,38 гривень.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 та представник позивачки адвокат ОСОБА_1 не з'явилися. Представник позачки подав заяву про розгляд справи у їхній відсутності. Уточнені позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 16609,77 євро, що еквіваленто 398468,38 гривень, а також понесені витрати на правову допомогу.
Представник відповідача ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, направив до суду письмове заперечення проти позову, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що на підставі постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 р. № 612 «Про віднесення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно. Чинним законодавством визначено, що при запровадженні у банку тимчасвої адміністрації не здійснюється відшкодуання вкладникам сум вкладів у судовому порядку та шляхом примусового стягнення коштів, а виплата сум вкладів таким вкладникам проводиться за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через відповідні позасудові механізми. Таким чином, оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах, і позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Суд, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частинами 1-3 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Судом встановлено, що 01.12.2014 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 було укладено договір-заяву № 300131/140149/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 3 міс. в іноземній валюті.
Згідно п. 1 вказаного договору-заяви вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2630.9.186663.001 в сумі 16234,10 євро на строк з 01 грудня 2014 року по 01 березня 2015 року, у порядку та на умовах, визначених у договорі-заяві та в основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Відповідно до п. 2 договору-заяви за час користування коштами вкаладу протягом строку, визначеного у п. 1 цього договору-заяви, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 11,60 % річних. Нараховані проценти зараховуються вкладнику на рахунок, відкритий у банку № 2638.6.186663.002.
Пунктом 6 договору-заяви передбачено, що після закінчення строку, визначеного п. 1 цього договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п. 5.2 Основних умов (а.с. 5).
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Як встановлено судом, 01 березня 2015 року закінчився строк дії вкладу, тому 28.04.2015 року позивачка звернулася до АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з заявою, яку було отримано останнім 28.04.2015 року, в якій просила замовити і повернути їй кошти по валютному вкладу, який закінчився 01.03.2015 року (а.с. 62).
Як вбачається з повідомлень № 20-06008/29950 від 30.04.2015 року та 20/06008/42532 від 19.06.2015 року, банк надаючи відповіді, посилається на постанову Правління НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" № 758 від 01.12.2014 року, згідно якої уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (а.с. 63, 64).
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 01.04.2014 року по 23.07.2015 рік, залишок на поточному рахунку № 2630.1.186663.002 згідно депозитної угоди № 300131/140149/3-14 від 01.12.2014 року становить 16609,77 євро, з яких 375,67 євро - сума відсотків, 16234,10 - сума вкладу (а.с. 6).
Враховуючи те, що вклад позивачці повернуто не було, остання 29.07.2015 року змушена звернутися до суду з даним позовом, що що свідчить штамп Долинського районного суду про отримання позовної заяви.
Як встановлено судом з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http:/www.gov.ua) та вбачається з письмових заперечень відповідача, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 "Про віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 56).
Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено наслідки запровадження тимчасової адміністрації банку. Зокрема, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
У ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Разом з тим, ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що бмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Враховуючи вищеописані норми закону, посилання відповідача на те, що Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612, на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантавання вкалдів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 про запровадження тимчасової адміністрації у банку строком на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року включно та на положення ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" про неспроможність здійснення задоволення вимог вкладників під час запровадження тимчасової адміністрації, оскільки виплати коштів за вкаладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорми банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, суд не приймає до уваги, зважаючи на те, що строк дії договору банківського вкладу закінчився 01 березня 2015 року, з заявою про повернення суми вкладу по закінченню дії договору ОСОБА_2 звернулася 28 квітня 2015 року, з даними позовними вимогами вона звернулася до суду 29 липня 2015 року, тобто до постановлення вищезазначених рішень та запровадження тимчасової адміністрації у банку, і відповідно, вищезазначена норма закону не можу бути застосована до спірних правовідносин, оскільки вказані обмеження застосовуються під час дії тимчасової адміністрації, а спір між сторонами виник ще до вищевказаних обставин, як і позивачка звернулася з позовом до суду.
Крім того, відмовляючись повернути кошти, що належать клієнту, банк також порушує і положення Конвенції про захист прав людини та основних свобод та Протоколу № 1, ратифікованих Україною. У ст. 1 Протоколу № 1 зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше ніж в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Верховний Суд України також неодноразово наголошував, що введення мораторію не є перешкдою для задоволення майнових вимог кредиторів до банку, зокрема в постановах № 3-11гс10 від 15.11.2010 року, № 3-12гс10від 08.11.2010 року.
Розглядаючи справу Zolotas проти Греції (No. 2) Європейський суд чітко вказав, що "особа, яка розмістила грошову суму вкладу в банку, передала йому право на використання цієї суми, банк був зобов'язаний зберігати її, і в разі використання з метою отримання прибутку він повинен був повернути еквівалентну суму вкладу після припинення дії угоди. Отже, власник рахунку сумлінно міг вважати, що його вклад у банку знаходиться у безпеці, особливо при отриманні відсотків. Власник рахунку правомірно вважав, що буде повідомлений про ситуації, що загрожують суті угоди з банком і його фінансовим інтересам, щоб він міг завчасно вчинити дії відповідно до закону і зберегти право на захист свого майна".
Враховуючи вищевказане, а також положення чинного законодавства, які хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов'язаннями, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті, суд приходить до висновку, що з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_2 слід стягнути 16609,77 євро, що згідно курсу НБУ (2399,7585 за 100 євро) еквівалентно 398468,38 гривень, а позов задоволити.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України та з врахуванням вимог Закону України "Про судовий збір".
На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 192, 526, 527, 530, 533, 536, 610, 625, 1050, 1054, 1058, 1066-1068, 1073, 1075 Цивільного кодексу України, ст.ст. 36, 37, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст.ст. 208, 209, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
РIШИВ:
Позов задоволити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на користь ОСОБА_2 грошові кошти згідно договору-заяви № 300131/140149/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 3 міс. в іноземній валюті від 01 грудня 2014 року в сумі 16609,77 євро (шістнадцять тисяч шістсот дев'ять євро 77 центів), що еквівалентно 398468,38 гривень (триста дев'яносто вісім тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 38 копійок), яка складається з 16234,10 євро (шістнадцять тисяч двісті тридцять чотири євро 10 центів), що еквівалентно 389456,06 гривень, - вкладу; 375,67 євро (триста сімдесят п'ять євро 67 центів), що еквівалентно 9012,32 гривень, - нарахованих процентів за вкладом, та 800,00 (вісімсот) гривень за надання правової допомоги згідно квитанції № 2 від 23.07.2015 року.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на користь держави судовий збір в розмірі 5977,03 гривень (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 03 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: