Справа № 344/16455/15-ц
Провадження № 2/344/5486/15
16 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись з матеріалами справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ,,ПриватБанк” до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_1 про звільнення майна з під арешту, -
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення майна з під арешту, а саме: трьохкімнатної квартири в м. Івано-Франківську, вул. Івасюка, 26-а/17, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2007 року.
Ст.119 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту позовних заяв, зокрема відповідно до ч.5 вказаної статті до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно із абзацом другим пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10 ,,Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем надано доказ сплати судового збору, однак відмітки про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, платіжне доручення № IHB91B15Y1 від 11.11.2015 року не містить.
Відповідно до статті 383 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.
На підставі статті 8 Закону України ,,Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
У відповідності до абзацу 4 п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №6 ,,Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно п.5 та п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до іпотечного договору від 11.01.2007 року, копія якого долучена до позовної заяви, позивач є іпотекодержателем предмета іпотеки - трикімнатної квартири , що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 26-а/17, власником якого є ОСОБА_2 Позивач просить звільнити дане іпотечне майно з-під арешту.
Однак, позивачем не зазначено, у якому саме виконавчому провадженні державним виконавцем, винесено постанову про арешт майна боржника, коли був накладений арешт, в інтересах якого стягувача, та чи є позивач стороною виконавчого провадження де боржником є ОСОБА_1, не вказані докази, які б свідчили про арешт іпотечного майна відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.
За положеннями ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху, для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 208-210 ЦПК України, -
позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк ,,ПриватБанк” до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_1 про звільнення майна з під арешту - залишити без руху, надавши позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Бородовський С.О.