18 листопада 2015 року Житомир справа № 806/4864/15
категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чернової Г.В.,
суддів - Липи В.А., Сичової О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції України про визнання нечинною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить визнати нечинним рішення (постанову) державного виконавця Іванюти І.М. від 21.08.2015 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції України про закриття виконавчого провадження № 48530681, відкритого для виконання виконавчого листа № 2а-7873/10/0670 від 22.06.2015, виданого за постановою Житомирського окружного адміністративного суду про зобов'язання відповідача - ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Черкаської ОДА для придбання йому житла відповідно до положень ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", скасувати цю постанову та зобов'язати відповідача виконати постанову суду.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції знаходилось виконавче провадження № 48530681, боржником по якому виступало ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 18.09.2015 ОСОБА_1 отримав постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження в зв'язку із тим, що боржник був припинений без правонаступництва. Однак вказана постанова є протиправною, оскільки правонаступником ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, а заборгованість за бюджетними програмами КПКВ 3201200 "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було передано ОСОБА_2 соціальної політики України.
Ухвалою суду від 26.10.2015 було замінено відповідача - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції України на належного - Департамент державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції України.
Позивач та представник відповідача надали суду заяви з проханням розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_3, перебував виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду № 2а-7873/100670 від 22.06.2015, яким боржника - ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було зобов'язано перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Черкаської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 відповідно до положень ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
21.08.2015 вказане виконавче провадження ВП 48530681 закінчено.
В обгрунтування мотивів прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 48530681, державний виконавець послався на п.3 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: боржник ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи припинило юридичну особу без правонаступництва (а.с.6).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Порядок заміни сторони виконавчого провадження передбачений ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч.1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
При цьому, як вбачається із викладених норм, у випадку ліквідації юридичної особи, виконавче провадження закінчується лише у разі відсутності правонаступника, а заміна вибулої сторони здійснюється в судовому порядку також за поданням державного виконавця.
Як видно із дослідженої судом постанови від 21.08.2015, висновок про закінчення виконавчого провадження зроблений на підставі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи без правонаступництва з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, будь-яких інших дій з метою встановлення правонаступника державним виконавцем не вчинялось.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 15.08.2012 внесено запис за № 10741120010007714 про припинення ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за рішенням засновників.
В той же час, як вбачається із пункту 1 Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" № 1085/2010 від 09.12.2010, ОСОБА_2 України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано шляхом утворення ОСОБА_2 надзвичайних ситуацій України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Розпорядженням Прем'єр-міністра України від 13 червня 2012 року № 353-р "Питання ОСОБА_2 надзвичайних ситуацій" повноваження ОСОБА_2 з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що припиняється, покладаються на ОСОБА_2 надзвичайних ситуацій.
Відповідно до акту прийняття-передачі від 25.02.2014, ОСОБА_2 надзвичайних ситуацій України передало ОСОБА_2 соціальної політики України заборгованість за бюджетною програмою КПКВ 3201200 "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с.10-12).
В свою чергу ОСОБА_2 надзвичайних ситуацій України та Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані шляхом утворення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на підставі Указу Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 24.12.2012 № 726/2012
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10 вересня 2014 року № 442 (у редакції від 18.11.2015), Державна служба України з надзвичайних ситуацій є Центральним органом виконавчої влади.
Таким чином, з вищевикладених нормативно-правових актів видно, що правонаступником ОСОБА_2 з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, а безпосередньо в частині заборгованості за бюджетною програмою КПКВ 3201200 "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - ОСОБА_2 соціальної політики України.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В порушення вказаної норми, а також пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не вчинив всіх належних заходів до встановлення правонаступника вибулої сторони виконавчого провадження та не роз'яснив відповідне право стягувача, що потягнуло за собою неправомірне закриття виконавчого провадження.
Отже, висновок державного виконавця Іванюти І.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції про відсутність правонаступника є необгрунтованим, відтак постанова про закриття провадження від 21.08.2015 є протиправною і підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
Що стосується позовної вимоги зобов'язати відповідача виконати постанову суду, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено преюдицію обов'язковості виконання на всій території України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили. Відтак, правило обов'язковості судового рішення визначено чинним законодавством, а тому не потребує додаткового вирішення судом.
Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження заявлених вимог, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 48530681 від 21.08.2015.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Г.В. Чернова
Судді В.А.Липа
ОСОБА_4