17 листопада 2015 року об 11 год 04 хв.Справа № 808/8085/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Агрофудекспорт»
до Запорізької митниці Державної фіскальної служби
про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ Агрофудекспорт», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000258/1 від 14.09.2015;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00502 від 14.09.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, за першим методом, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано усіх витребуваних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22 жовтня 2014 року між позивачем та Zohra Rice Traders (Пакистан) укладено контракт №ZRT-AGRO-01, на поставку товару - довгозернистий білий рис, IRRI-6, битого 5%, отсортований системою Sortex, подвійного полірування, 52 тони за ціною 385 доларів США за тону.
Для здійснення митного оформлення імпортованого товару уповноваженою особою позивача в електронному вигляді до м/п «Запоріжжя - Центральний» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію №112050000/2015/015681, відповідно до якої заявлено митну вартість в розмірі 20020,00 доларів США, тобто за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:
- міжнародні автомобільні накладні (CMR) 132910/1 та 132910/2 від 11.09.2015;
- коносамент MSCUPQ023140;
- платіжне доручення в іноземній валюті №8 від 12.08.2015;
- інвойс ZRTC925503 від 13.08.2015;
- пакувальний лист;
- контракт №ZRT-AGRO-01 від 22.10.2014;
- додаткова угода №1 від 20.01.2015;
- додаткова угода №2 від 06.08.2015;
- специфікація №2 від 07.08.2015;
- договір про надання послуг митного брокера;
- інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару;
- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару;
- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- фітосанітарний сертифікат PCKS-3449/15-16 від 13.08.2015;
- карантинний дозвіл на імпорт №15/050545;
- сертифікат походження №092243 від 17.08.2015;
- висновок фіто санітарної експертизи №ФЛ-09/000112-І від 14.09.2015;
- лист опис від 13.08.2015;
- сертифікат якості від 13.08.2015.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять розбіжності, а саме:
інвойс від 13.08.2015 №ZRTC925503 не містить посилань на контракт від 22.10.2014 №ZRT-AGRO-01 та специфікацію №2 від 07.08.2015 (до контракту), яка визначає найменування, кількість та ціну на товар, що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку;
в графі 70 «Призначення платежу» платіжного доручення в іноземній валюті від 12.08.2015 №8 наявне посилання на інвойс від 07.08.2015 №ZRTC925503, при цьому до митного оформлення надано інвойс від 13.08.2015 №ZRTC925503, що не дає можливості впевнитись у виконанні умов оплати за товар;
позивачем, в порушення вимог п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, для митного оформлення не надано документів, які підтверджують вартість страхування, а саме страхового полісу.
У зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею направлено повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
14.09.2015 на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано:
прайс-лист від 01.08.2015; висновок Запорізької ТПП №0И-472 від 11.09.2015; калькуляція від 13.08.2015; комерційна пропозиція від 07.08.2015; проформа інвойс від 07.08.2015; проформа інвойс від 07.08.2015, поліс №2391008377/08/2015; витяги з Інтернету; декларація КРРЕ-SB-25995 від 13.08.2015.
Після розгляду наданих позивачем митному органу митних декларацій та додаткових документів відповідачем 14.09.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000258/1, яким визначену митну вартість за наявною у митного органу інформацією на рівні 0,443 доларів США за 1 кг товару, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00502 від 14.09.2015.
Позивач, не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації та рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів, отриманих від митного органу, надавались додаткові документи, а саме: прайс-лист від 01.08.2015; висновок Запорізької ТПП №0И-472 від 11.09.2015; калькуляція від 13.08.2015; комерційна пропозиція від 07.08.2015; проформа інвойс від 07.08.2015; проформа інвойс від 07.08.2015, поліс №2391008377/08/2015; витяги з Інтернету; декларація КРРЕ-SB-25995 від 13.08.2015.
Разом з тим, суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем до митного оформлення документи не підтверджують заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару, з огляду на наступне.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідач вказує, що заявлена партія товару поставляється на умовах CIF ОСОБА_1, що передбачає включення до ціни товару вартості страхування та фрахту. Згідно п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, якщо здійснювалось страхування, до митного оформлення подаються страхові документи, а також документи, що містять інформацію про вартість страхування, але до митного оформлення дані документи не надано.
Суд зазначає, що не подання в повному обсязі обов'язкових документів на підтвердження митної вартості товарів, визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу України беззаперечно є підставою для їх додаткового витребування митним органом.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено та сторонами не заперечується, що позивачем при подання додаткових документів на вимогу митного органу надано страховий поліс №2391008377/08/2015 від 18.08.2015, проте, митним органом не надано оцінку даному факту та не взято вищевказаний страховий поліс до уваги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем зазначену розбіжність усунуто.
Щодо відсутності в інвойсі від 13.08.2015 №ZRTC925503 посилань на контракт від 22.10.2014 №ZRT-AGRO-01 та специфікацію №2 від 07.08.2015 (до контракту), яка визначає найменування, кількість та ціну на товар, суд зазначає, що дана обставина жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Також, суд зазначає, що інвойс та специфікація надані позивачем до матеріалів справи складаються постачальником продукції, а тому позивач з об'єктивних підстав не має можливості впливати на порядок складання контрагентом інвойсу. Крім того, суд зазначає, що інвойс та специфікація містять детальний опис товару, що імпортується та ціну постачаємого товару, що в повній мірі надає відповідачу можливість перевірити заявлену митну вартість товару.
Щодо встановлених розбіжностей в даті інвойсу, який зазначений у платіжному дорученні, та інвойсу, поданому до митного оформлення, суд зазначає наступне.
З наданого до матеріалів справи платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 12.08.2015 №8, судом встановлено, що позивачем сплачено на користь контрагента позивача грошові кошти в розмірі 20020,00 доларів США, на підставі, серед іншого, інвойсу №ZRTC925503 від 07.08.2015.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що до митного оформлення позивачем у пакеті обов'язкових документів подано копію інвойсу від 13.08.2015 №ZRTC925503, тобто який містить іншу дату.
З пояснень представника позивача оплата товару здійснювалась позивачем на підставі виписаної контрагентом проформи - інвойсу від 07.08.2015 №ZRTC925503, оскільки за умовами контракту, оплата за поставлений товар здійснюється позивачем шляхом 100% передоплати.
В подальшому ж контрагентом позивача для виконання умов контракту на адресу позивача було виписано комерційний інвойс, датований іншою датою 13.08.2015, але за тим самим номером №ZRTC925503.
При поданні додаткових документів під час митного оформлення позивач надавав митному органу проформу-інвойс від 07.08.2015 №ZRTC925503, разом з тим, відповідачем зазначений документ не взятий до уваги з посиланням на відсутність перекладу на українську мову, або мову офіційних митних союзів, членом яких є Україна.
Суд зазначає, що проформа - інвойс від 07.08.2015 №ZRTC925503 та комерційний інвойс від 13.08.2015 №ZRTC925503 є тотожними за своїм змістом, надають можливість ідентифікувати поставку товару, її кількість, якість та ціну, а також не містять жодних розбіжностей.
За таких обставин, суд зазначає, що вказана розбіжність усунута додатково наданими документами та жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити заявлену позивачем митну вартість.
Стосовно посилань представника відповідача на те, що документи надані до митного оформлення, зокрема проформа інвойс від 07.08.2015 №ZRTC925503, надані митному органу без їх перекладу з англійської мови, що унеможливило повне дослідження вказаних документів інспектором митного посту, суд зазначає, що відповідно до ст.254 Митного кодексу України органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Суд зазначає, що відповідачем ані підчас повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів, ані підчас прийняття рішення про коригування митної вартості товару, від позивача не вимагався офіційний переклад поданих документів, а тому суд дійшов висновку, що дані, які в них містяться, не вважались інспектором митного посту необхідними для перевірки або підтвердження відомостей митної декларації.
Враховуючи викладе, суд дійшов висновку, що позивач додатково наданими документами усунув виявлені митним органом розбіжності та підтвердив заявлену митну вартість на імпортований товар.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей на ідентичні товари за другорядними методами з розрахунку 0,443 долари США за 1 кг товару (МД №112050000/2015/004202 від 23.03.2015, 100250002/2015/56433 від 16.06.2015, 11010000/2015/213803 від 23.06.2015, 110100000/2015/214092 від 25.06.2015).
Разом з тим, на переконання суду є необґрунтованим застосування митним органом в рішенні про коригування митної вартості товару резервного методу визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки по-перше, відповідач в оскаржуваному рішенні самостійно вказує на наявність у митного органу інформації щодо раніше визначеної митної вартості на ідентичні товари.
По-друге, суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем до матеріалів справи, серед іншого, надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-472 від 11.09.2015, відповідно до якого: ринкова вартість товару довгозернистий білий рис, IRRI-6, битого 5%, відсортований системою Sortex, подвійної поліровки, у період з 01.08.2015 по 11.09.2015, склала мінімальна - 320,00 доларів США за тону та максимальна 350,00 доларів США за тону. Позивачем імпортувався товар - довгозернистий білий рис, IRRI-6, битого 5%, відсортований системою Sortex, подвійної поліровки, за ціною 385,00 доларів США за тону, що навіть перевищує рівень цін на світовому ринку на подібну продукцію.
Також, судом не приймається посилання представника відповідача на неточності у висновку Запорізької ТПП від 11.09.2015 №ОИ-472, оскільки надання оцінки висновку експерта знаходиться поза межами повноважень митного органу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Агрофудекспорт».
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-163, 254 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Агрофудекспорт» до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000258/1 від 14.09.2015.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00502 від 14.09.2015.
Судові витрати в розмірі 1378,00 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Агрофудекспорт» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко