м. Вінниця
23 листопада 2015 р. Справа № 802/3789/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області
про: визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем за наслідками здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, складено акт перевірки № 002820 та сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 4 в сумі 3 671,60 євро.
Вказані рішення позивач вважає протиправними та просить їх скасувати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі суду не надав.
Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на те, що відповідача повідомлено належним чином про судові засідання, його неявка за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області 17.10.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 125731 (а.с. 11)
Згідно товарно-транспортної накладної № 230657 15.09.2015 року транспортний засіб «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом "GENERAL TRAILER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить перевізнику ФОП ОСОБА_1 (водій ОСОБА_2А.) завантажився вантажовідправником ФОП ОСОБА_3, деревиною у с. Заворичі, Броварьский район, Київська область та прямував у м. Одеса (а.с. 34).
Однак проїхавши 47 км. працівниками Укртрансінспекції у Київській області вказаний транспортний засіб було зупинено на автомобільній дорозі Р-03 під'їзд до а/д М-03 3+500 у Київській області у місці розташування габаритно-вагового контролю.
На підставі направлення на перевірку № 024121 від 10.09.2015 року посадовими особами Укртрансінспекції у Київській області 15.09.2015 року здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом "GENERAL TRAILER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ФОП ОСОБА_1, водій ОСОБА_2 на автомобільній дорозі Р-03 під'їзд до а/д М-03 3+50.
За результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом "GENERAL TRAILER, реєстраційний номер НОМЕР_2, 15.09.2015 року працівниками управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 10).
Цього ж дня працівниками управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області складено акт №002820 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 4, яким позивачу визначено до сплати 3 671,60 євро.
Не погоджуючись з актом та розрахунком, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного
Правовідносини, пов'язані із здійсненням габаритно-вагового контролю, врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (надалі - Порядок).
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб).
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Згідно із п. 11 ч. 7 ст. 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону).
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансінспекції, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку).
Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (п. 16 Порядку).
Відповідно до п. 18 Порядку за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Згідно п. 19 Порядку під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Пунктом 20 Порядку визначено, що за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Згідно з п. 21 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Як свідчать матеріали справи, у графі "пройдений маршрут" оскаржуваного розрахунку відповідач зазначив "Київська обл., Броварський р-н, с. Заворичі - м. Одеса", а у графі "пройдена відстань" - 536 км. При цьому у графі "перевищення параметру" зазначено найбільший відсоток такого перевищення 46,36 (а.с. 9).
Однак з такими висновками відповідача суд не погоджується, оскільки транспортний засіб позивача під час здійснення перевезення деревини у напрямку с. Заворичі, Броварський район, Київська область - м. Одеса, на момент зупинення посадовими особами відповідача у пункті вагового та габаритного контролю № 2 у Київській області Р-03 під'їзд до а/д М-03 км. 3+500 проїхав відстань 47 км. та після зважування та оформлення відповідних документів повернувся назад.
Згідно довідки, виданої ФОП ОСОБА_3 транспортний засіб «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом "GENERAL TRAILER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить перевізнику ФОП ОСОБА_1 (водій ОСОБА_2А.) 15.09.2015 року о 16.00 год. повернувся, у зв'язку з відмовою від перевезення деревини. Причина повернення - недотримання правил завантаження. Вказаний транспортний засіб вивантажено та пустий 15.09.2015 року виїхав до місця своєї реєстрації (а.с. 20).
Таким чином, загальна пройдена відстань транспортним засобом позивача на момент здійснення перевірки становила 47 км.
Враховуючи викладене, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 4, яким позивачу визначено до сплати 3 671,60 євро є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про скасування акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 002820.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В свою чергу, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені управлінням Укртрансінспекції у Київській області під час проведення перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання, він не є обов'язковим до виконання та не передбачає для платника податків жодних правових наслідків. А тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення даної позовної вимоги.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доказів у справі, суд доходить висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Згідно ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати при зверненні до суду з даним позовом в сумі 910,92 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд № 4, складений управлінням Укртрансінспекції у Київській області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті 15.09.2015 року.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_3) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 910,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансінспекції у Київській області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович