23 листопада 2015 року м.Житомир справа № 806/3709/15
час прийняття: 16 год. 00 хв. категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Гуменюк А.Ю.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участі третьої особи Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_6 у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та зобов"язати відповідача повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що звернувся до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва за межами населених пунктів Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Однак, йому було відмовлено у наданні такого дозволу у зв'язку із тим, що запроектована земельна ділянка прилягає до водного об'єкту і розташована у прибережній смузі, а тому надання її у користування не відноситься до компетенції відповідача. Зазначив, що спірні дії відповідача є незаконними, оскільки розташування земельної ділянки в прибережній смузі ставу є недоведеним фактом і не підпадає під перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки для ведення садівництва у власність.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.
Представник третьої особи просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено представником відповідача, що 5 березня 2015 року ОСОБА_6 відповідно 6 статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Головного управління Держземагентства у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва за межами населених пунктів Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (а.с. 71).
До заяви позивач додав викопіювання з кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, рішення Оліївської сільської ради від 27 січня 2015 року "Про розгляд заяв щодо надання погодження на надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", список громадян, яким рекомендовано звернутись із заявою до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, копію паспорта та ідентифікаційного коду (а.с. 72-76).
Листом в.о. начальника Головного управління Держземагентства у Житомирській області ОСОБА_7 №19-6-0.21-5266/2-15 від 30 березня 2015 року ОСОБА_6 було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою (а.с.70). Відмова мотивована тим, що запроектована земельна ділянка прилягає до водного об'єкту і розташована у прибережній захисній смузі, а тому надання її у користування не відноситься до компетенції Головного управління Держземагентства у Житомирській області.
Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Підпунктом "б" частини 1 статті 58 Земельного кодексу України закріплено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
Згідно статті 60 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води у меженний період. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що меженний період - це період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність.
Відповідно до ст.88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Під час розгляду справи в суді представником відповідача не надано доказів на підтвердження розташування спірної земельної ділянки в прибережній смузі ставу.
В судовому засіданні представник третьої особи підтвердив, що встановленню прибережної смуги передує розроблення проекту землеустрою, а визначення відстані від водойма до бажаної земельної ділянки можливо лише в літні місяці. Пояснив, що проект землеустрою щодо спірної ділянки не був розроблений на час формування спірної відповіді від 30.03.2015 року №19-6-0.21-5266/2, а визначити відстань від ставу до бажаної земельної ділянки в березні місяці неможливо.
З огляду на викладене, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області необгрунтовано відмовило у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки для ведення садівництва у власність ОСОБА_6 з підстав відсутності компетенції для надання такого дозволу, оскільки твердження відповідача щодо розташування земельної ділянки в прибережній захисній смузі ставу не підтверджено жодним доказом.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не довів правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у наданні ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області вчинені поза межами правового поля і наданих повноважень, не на підставі закону, тому позовні вимоги про визнання їх неправомірними є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 164, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_6 у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, оформленої листом № 19-6-0.21-5266/2-15 від 30 березня 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_6 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 05 березня 2015 року.
Відшкодувати ОСОБА_6 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 146,16 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 26 листопада 2015 р.