Справа: № 810/5107/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
17 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання перебування майна під арештом незаконним, бездіяльності протиправною та незаконною, визнання грубим порушенням ненадсилання документів виконавчого провадження, -
14 Вересня 2015 року Київським окружним адміністративним судом було винесено окрему ухвалу, якою доведено до відома Міністерства юстиції України про виявлені факти порушень законодавства Районним відділом ДВС Білоцерківського МУЮ для вжиття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, що їм сприяли.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив окрему ухвалу скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи встановлені порушення закону з боку відповідача - Районного ДВС Білоцерківського МУЮ, а також його посадових осіб - начальника Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ Двірника Сергія Миколайовича та державного виконавця Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ Найди Тетяни Юріївни, виявлення яких потребує вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що їм сприяли.
Так, зокрема, судом встановлено, що впродовж тривалого часу посадові особи Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ систематично вчиняли протиправні дії та приймали рішення, спрямовані на обмеження прав ОСОБА_3 щодо вільного користування та розпорядження належним йому майном, шляхом накладення арешту на це майно, а також доустили бездіяльність, що виявилась у невжитті заходів для припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та було підтверджено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015, за наслідками апеляційного перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2015, з приводу стягнення з ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 3000 грн. відповідачем було порушено три виконавчі провадження №№19622633, 38707854 та 41292163.
При цьому, сума заборгованості була сплачена позивачем добровільно поза межами будь-якого з виконавчих проваджень та за відсутності жодних претензій з боку стягувача, що, однак, не завадило посадовим особам Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ тримати під арештом майно боржника понад п'ять років, та зумовило необхідність численних звернень позивача до суду для відновлення своїх майнових прав.
Відповідно до статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Вказана норма закону дає можливість суду першої інстанції відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано прийнято окрему ухвалу з метою усунення та запобігання порушень у майбутньому, в зв'язку з грубим порушенням працівниками Районним відділом ДВС Білоцерківського МУЮ вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції залишити без задоволення, а окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2015 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.