Справа: № 826/12527/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
18 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Ключковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засідання: Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Оружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року у справі позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, -
ОСОБА_3 пред'явив позов до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 08.08.2014 ВП №43600754 про накладення штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 23.12.2014.
Підставами для надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до 23.12.2014 стала невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 була оскаржена позивачем до суду апеляційної інстанції та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 залишена без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року на підставі п.7 ч.1 ст. 155 КАС України, позовна заява залишена без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 7 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Колегією суддів встановлено, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду стала ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, відповідно до якої ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року про залишення позовної заяви без руху була залишена без змін та набрала законної сили.
Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2015 року за касаційною скаргою ОСОБА_3, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Крім того, колегія суддів враховує, що постанови державного виконавця зокрема про накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» (606-14) порядку.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» ( 606-14 ) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця, зокрема про стягнення виконавчого збору, про накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, а саме п.6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Оружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року задовольнити.
Ухвалу Оружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя І.Й. Петрик
Судді: В.Ю. Ключкович
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.