Справа: № 826/12867/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
18 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКлючковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретаріВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київській області, третя особа - ОСОБА_6, про скасування постанови, -
ОСОБА_5 пред'явила позов до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київській області, третя особа - ОСОБА_6, в якому просить: визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київській області Гопцій Р.О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 47740144 від 03 червня 2015 року, неправомірними; зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції У Київській області Гопцій Р.О. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47740144 від 03 червня 2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцій Р.О. від 03 червня 2015 року, на підставі заяви ОСОБА_6 від 27 травня 2015 року, виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом КМНО Грек А.В. від 18 липня 2014 року за реєстровим № 1043, Договору іпотеки від 15 липня 2008 року та договорів про внесення змін до договору іпотеки, відкрито виконавче провадження № 47740144 про примусове виконання виконавчого напису № 1043 виданий 18 липня 2014 року про звернення стягнення на нерухоме майно: земельну ділянку, площею 0,1794 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, що розташована за адресою:Київська область, Броварський район, село Богданівка, яка належить ОСОБА_5; житловий будинок під АДРЕСА_1.,який належить ОСОБА_5.
За рахунок погашення коштів, отриманих від реалізації , в установленому чинним законодавством порядку, заставленого нерухомого майна, пропоную задовольнити вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_9, відповідно до Договору позики від 26 травня 2008 року, майновим поручителем якого є ОСОБА_5 відповідно до Договору іпотеки від 15 липня 2008 року, що станом на 12 листопада 2014 року становить: 399 000 доларів США 00 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 16 травня 2014 еквівалентно сумі 4 652 340,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 2 названої статті до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою серед іншого віднесені виконавчі написи нотаріусів.
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Разом з тим, статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, за відсутності вищезазначених підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Судом досліджено виконавчий напис на предмет дотримання вимог до виконавчого документа та встановлено, що останній відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, містять назву і дата видачі документа, ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) особи, що його видали; дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника; резолютивну частину рішення; дату набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування позовних вимог, апелянтом зазначається про допущення порушень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 при складанні виконавчого напису.
Однак, колегія суддів не погоджується із такими доводами з огляду на викладене.
Відповідно до пункту 4 глави 16 вказаного Порядку виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
Судом встановлено, що виконавчий напис № 1043 виданий 18 липня 2014 року містить повну інформацію згідно пункту 4 глави 16 вказаного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; викладений на повністю на прикріпленому до документу спеціальному бланку нотаріальних документів, що узгоджується із пунктом 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Пунктами 8, 9 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є фізична особа, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом року з моменту вчинення виконавчого напису.
Аналогічна інформація про порядок стягнення за виконавчим написом та Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання зазначена у виконавчому написі № 1043 виданому 18 липня 2014 року.
Наведене свідчить, що виконавчий напис № 1043 виданий 18 липня 2014 року складений у повній відповідності до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Що стосується посилань позивача на попереднє звернення стягувача із зазначеним виконавчим написом як на підставу для відмову у відкритті виконавчого провадження за п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у позичальника (ОСОБА_5.) за Договором позики від 26 травня 2008 року, за яким позичальник зобов'язаний у термін до 28 серпня 2008 року (відповідно до додаткових угод до Договору іпотеки строк продовжувався) повернути Іпотекодержателю (ОСОБА_6.) позику у розмірі 399 000, 00 доларів США між сторонами укладено Договорів іпотеки від 15.07.2008 року, відповідно до якого Іпотекодавець передав в іпотеку: земельну ділянку, площею 0,1794 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Богданівка, яка належить ОСОБА_5; житловий будинок під номером АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. 18.07.2014 видано виконавчий напис № 1043 щодо звернення стягнення на вищевказане нерухоме майно, стягувач - ОСОБА_6.
26 вересня 2014 року між ОСОБА_6 (Первісний Іпотекодержатель) та ОСОБА_10 (Новий Іпотекодержателем) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_6 відступає ОСОБА_10 своє право вимоги за Договором Іпотеки від 15.07.2008 року.
У зв'язку із цим, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. 12.11.2014 року видано інший виконавчий напис № 1854 щодо звернення стягнення на вищевказане нерухоме майно, за яким стягувачем є ОСОБА_10
27 листопада 2014 року ОСОБА_10 звернулась до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом від 12.11.2014 року № 1854.
Постановою державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Київській області Гопцій Р.О. від 05 грудня 2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 1854 щодо звернення стягнення на вищевказане нерухоме майно, з яким стягувач - ОСОБА_10 (Виконавче провадження № 45802618).
28 квітня 2015 року ОСОБА_10 звернулась до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області із заявою про повернення виконавчого документа - виконавчого напису № 1854 від 12.11.2014 року стягувачу у відповідності до п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
15 травня 2015 року державним виконавцем Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Київській області Венгель Ю.Ю. винесено постанову про повернення виконавчого документу (виконавчий напис № 1854) стягувачу - ОСОБА_10
25 травня 2015 року між ОСОБА_6 (Первісний Іпотекодержатель) та ОСОБА_10 (Новий Іпотекодержатель) укладено Договір про розірвання Договору відступлення права вимоги за Договором Іпотеки від 15.08.2008 року, у зв'язку із чим з 25.05.2015 року Іпотекодержателем вважається ОСОБА_6
У зв'язку із цим, 27 травня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом від 18.07.2014 року № 1043.
Постановою державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Київській області Гопцій Р.О. від 03 червня 2015 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 1043 щодо звернення стягнення на вищевказане нерухоме майно, з яким стягувач - ОСОБА_6 (Виконавче провадження № 47740144).
Отже, предметами виконання в зазначених виконавчих провадженнях були відмінні виконавчі написи, зокрема, виконавче провадження № 47740144 відкрите про примусове виконання виконавчого напису № 1043 від 18 липня 2014 року, а виконавче провадження № 4582618 - про примусове виконання виконавчого напису № 1854 від 12 листопада 2014 року та стягувачі у даних виконавчих провадження теж різні, а саме: у виконавчому провадженні № 47740144 - ОСОБА_6, у № 4582618 - ОСОБА_10
Фактичне стягнення за виконавчим написом № 1854 здійснено не було, а виконавчий документ повернутий стягувачу - ОСОБА_10 на підставі її заяви.
Відтак, посилання позивача на пункт 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів вважає необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.