Справа: № 826/11200/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
19 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКА БУД» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 7261/10/26-50-15-01 від 21 квітня 2015 року.
Вважати податкову декларацію ТОВ «АТІКА БУД» (код ЄДРПОУ 39449737) з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатками такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, 15 квітня 2015 року.
Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «АТІКА БУД» показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «АТІКА БУД».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 квітня 2015 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року за № 9069790881 з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за № 9069790922.
21 квітня 2015 року ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві за результатами проведеної камеральної перевірки прийняв рішення (лист №7261/10/26-50-15-01) про те, що зазначена декларація та додаток до неї вважаються неподаними та відмовив у їх прийнятті, мотивуючи невідповідністю адреси позивача.
Відповідно до п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49 ПК України - податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України - податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Як вбачається із змісту Податкової декларації з податку на додану вартість (за березень 2015 року), наданої позивачем, податкова адреса зазначена як 03083, місто Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 42, офіс 10.
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України - податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДРПОУ.
Згідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України - місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону - ЄДРПОУ створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 Закону).
Як вбачається зі Статуту позивача та Виписки ЄДРПОУ станом на дату подання податкової декларації, юридичною адресою позивача є: 03083, місто Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 42, офіс 10.
Отже, відповідач помилково прийшов до висновку, що адреса зафіксована в Декларації з податку на додану вартість (за березень 2015 року) не відповідає місцезнаходженню юридичної особи позивача, яке вказане в ЄДРПОУ.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України - прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови в прийнятті Податкової декларації з податку на додану вартість (за березень 2015 року), наданої позивачем.
Крім того, обґрунтованим також є висновок яким зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «АТІКА БУД» показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатком № 5, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «АТІКА БУД», виходячи з наступного.
Пунктом 74.1 статті 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Так, самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Зазначена позиція узгоджується з рішенням Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/66271/14 від 14 квітня 2015 року, № К/800/39221/14 від 21 жовтня 2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Станом на час звернення позивача з адміністративним позовом до суду ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 06 мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» - мінімальну заробітну плату встановлено на 2015 рік у розмірі 1218, 00 грн.
В зв'язку з чим, при подачі апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 80, 40 грн.
Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за спір немайнового характеру у розмірі 80 (вісімдесят гривень) 40 коп. підлягає стягненню з ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 80 (вісімдесят гривень) 40 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 24 листопада 2015 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.