Справа №2а-150/2009 рік
10 лютого 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Прищепа О.І.., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради, третя особа _ виконавчий комітет Лівадійської селищної ради про визнання незаконним рішення Лівадійської селищної ради від 26 грудня 2008 року та його скасування, визнання права на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівадійської селищної ради, третя особа виконавчий комітет Лівадійської селищної ради, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Лівадійської селищної ради № 13 від 26.12.2008 року і визнати за ним право на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,07га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Виноградне, район вул. Красина.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №31 від 23.03.1994р . ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,07га, яка розташована по вул. Красина у смт. Виноградне, для будівництва і обслуговування жилого будинку. На підставі рішення Ялтинського міського суду від 20 вересня 2007 року по справі №2-17-07 за позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради, виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Лівадійської селищної ради №90 від 04.03.2004р., рішення Лівадійської селищної ради №12 від 29.09.2004р., рішення Лівадійської селищної ради №7 від 13.12.2006р., рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №27 від 28.02.2006р., визнання недійсним Державного акту серії КМ №139410 від 14.04.2005р. на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 та спонукання Лівадійської селищної ради до виконання певних дій, суд зобов'язав Лівадійську селищну раду на найближчий сесії розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 0,07га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Виноградне, район вул. Красина. 12.08.2008р. позивач звернувся до Лівадійської селищної ради із заявою про виконання вказаного рішення, але 26.12.2008р. Лівадійська селищна рада прийняла рішення, яким відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки.
Позивач та відповідач їх представники надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Вивчивши матеріали та обставини справи, дослідивши письмові докази, вислухавши сторони, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №31 від 23.03.1994р . ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,07га, яка розташована по вул. Красина у смт. Виноградне, для будівництва і обслуговування жилого будинку.
20 вересня 2007 року Ялтинський міський суд постановив рішення по справі №2-17-07 за позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради, виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Лівадійської селищної ради №90 від 04.03.2004р., рішення Лівадійської селищної ради №12 від 29.09.2004р., рішення Лівадійської селищної ради №7 від 13.12.2006р., рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №27 від 28.02.2006р., визнання недійсним Державного акту серії КМ №139410 від 14.04.2005р. на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 та спонукання Лівадійської селищної ради до виконання певних дій, яким суд зобов'язав Лівадійську селищну раду на найближчий сесії розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 0,07га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Виноградне, район вул. Красина.
З урахуванням вищевикладеного в порядку та на підставі положень Земельного кодексу України, 12.08.2008р. позивач звернувся із заявою до Лівадійської селищної ради, в який просив надати дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 0,07га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Виноградне, район вул. Красина. Вказана заява була отримана відповідачем, що підтверджується вхідним штампом Лівадійської селищної ради, датованим 12.08.2008р. за №С-943.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин визначені главою 2 Земельного кодексу України. Так, згідно зі ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин території чіл, селищ, міст належить право розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 26,33 Закону України “Про місцеве самоврядування в України” виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Згідно ст.118 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, які за результатами розгляду заяви приймають рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування приймається у місячний строк. Після складання проекту відведення районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Правовий механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлено Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004р. №677.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проект відведення земельної ділянки розробляється, зокрема, на підставі рішення сільської, селищної, місткої ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у постування або передача у власність земельних ділянок.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов'язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.
Частини друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.
Відповідно до рішення Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до офіційного тлумачення положень цієї статті, яке міститься в рішеннях Конституційного суду України №8-рп/2002 від 07.05.2002р., №15-рп/2002р. від 09.07.2002р., №9-зп від 25.12.1997р., ч.2 ст.124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноважена вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Захист порушених прав та інтересів здійснюється судами в порядку судочинства, визначеного процесуальним законодавством.
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначений порядок здійснення адміністративного судочинства, завданнями якого є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних функції на підставі законодавства.
Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням по адміністративній, цивільний чи господарський справі, що набрало чинності, не доказуються судом при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Так, рішенням Ялтинського міського суду від 21 вересня 2007 року по справі №2-17 встановлено, що відповідно до рішень виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №19 від 23 лютого 1994 року, №31 від 23 березня 1994 року, №38 від 23 березня 1994 року ОСОБА_1 була надана у приватну власність земельна ділянка площею 0, 07га, яка розташована по вул. Красина у смт. Виноградне для будівництва та експлуатації індивідуального житлового будинку.
Таким чином, ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку ще у 1994 році, у теперішній час він є її власником, але у ОСОБА_1 відсутня можливість розробити проект відведення земельної ділянки, тому що у нього відсутній дозвіл на це Лівадійської селищної ради, прийнятий згідно з діючим на цей час законодавством у формі рішення Лівадійської селищної ради.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разу його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема способом захисту цивільних прав і інтересів може бути, визнання права.
У відповідності до ч.ч.2,3 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, окрім іншого, шляхом визнання прав.
У відповідності до п.10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст. ст.14,55,124 Конституції України, ст. ст. 118,152 ЗК України, ст. ст. 15,16 ЦК України, ст. ст.26, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в України”, ст.ст.8-12,158-163КАС України,
Позов позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради, третя особа _ виконавчий комітет Лівадійської селищної ради про визнання незаконним рішення Лівадійської селищної ради від 26 грудня 2008 року та його скасування, визнання права на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Лівадійської селищної ради № 13 від 26 грудня 2008 року «Про розгляд виконавчого листа ВДВС м.Ялта №2-17 від 11 грудня 2008 року» визнати незаконним и скасувати.
Визнати за ОСОБА_1 право на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,07га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Виноградне, район вул. Красина.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд АР Крим через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст.ст.184, 186 КАС України.
Суддя
16 лютого 2009 року ОСОБА_1
Пр.-38 (2-а-150\2009) м.Ялта, вул. Свердлова б.77корп.2, кВ.1
Копия: Лівадійському селищному голові
ОСОБА_3
Направляю на Вашу адресу копію рішення Ялтинського міського суду від 10 лютого 2009 року - для відома
Додаток: копія рішення на одному аркуші.
Суддя -