18.11.2015, року Справа № 904/3623/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 30/16 від 05.01.15
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року по справі № 904/3623/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Марганець
до Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 433 879, 44 грн.
Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року по справі № 904/3623/15 (суддя Петренко Н.Е.) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” на користь Публічного акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” пеню у розмірі - 409 150,56грн., штраф - 22 480, 80 грн., витрати по сплаті судового збору - 8 632, 63 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки та додаткової угоди та не поставив позивачу у строк товар - вал шестерня (10м 50) у кількості 3 шт. загальною вартістю 781 608,00 грн., на підставі чого за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки суд стягнув пеню за 182 дні (перераховану судом) в розмірі - 409 150,56грн. та штраф - 22 480, 80 грн. Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій господарський суд зазначив, що відповідач не довів наявність тих виняткових обставин, які б могли стати підставою для зменшення розміру штрафних санкцій та не доведено наявність об'єктивних причин, які б перешкоджали йому сплатити суму нарахованих штрафних санкцій.
Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на часткову необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області змінити та зменшити розмір неустойки (пені, штрафу) на 50 % від розміру, заявленого позивачем, який підлягає стягненню.
Скаржник вважає, що вказаний позивачем розмір штрафних санкцій є надмірно великим порівняно з вартістю продукції, строк поставки якої було прострочено та відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, взявши до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Апелянт посилається на скрутне фінансове становище в металургійній промисловості, спричинене кризою світової та вітчизняної економіки, що робить неможливим своєчасне виконання умов договору. В зв'язку з падінням обсягів виробництва виробничі цеха вимушені працювати не в повному обсязі, що призвело до скорочення середньої заробітної плати і неможливості своєчасно сплачувати обов'язкові платежі до бюджету та інших державних фондів. Заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає більше 7 000 000,00 грн.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, а апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, просить рішення - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач посилається на те, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач фактично визнав правомірними висновки господарського суду щодо наявності порушень з боку відповідача умов договору поставки та щодо наявності підстав для стягнення з останнього штрафних санкцій за такі порушення, оскільки рішення оскаржується лише в частині зменшення штрафних санкцій, а з іншою частиною висновку суду відповідач погоджується.
На думку позивача, посилання відповідача на кризу, яка нібито вплинула на господарську діяльність підприємства відповідача не може розглядатись як підтвердження наявності виняткових обставин, оскільки процеси, що відбуваються в країні, в однаковій мірі стосуються всіх суб'єктів господарювання, тому ставлять всіх суб'єктів у порівняно рівні умови. Крім того, відповідачем не доведено причинно - наслідкового зв'язку між такими процесами і результатами його господарської діяльності. Так, відповідач не довів наявність тих виняткових обставин, які могли б стати підставою для зменшення судом розміру нарахованих штрафних санкцій. Таким чином, позивач вважає, що відповідач не поставив товар у встановлені Договором строки без поважних причин, тому повинен сплатити нараховані штрафні санкції відповідно до ст.ст. 218, 230 Господарського кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 26.08.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.
Розпорядженням в.о. голови суду ОСОБА_2 від 25.08.2015р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Джихур О.В.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.08.2015р., оголошувалась перерва до 30.09.2015р.
Розпорядженням голови суду ОСОБА_3 від 30.09.2015р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Джихур О.В., Чоха Л.В.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.09.2015р., оголошувалась перерва до 07.10.2015р.
Розпорядженням голови суду ОСОБА_3 від 05.10.2015р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.
У судовому засіданні, яке відбулось 07.10.2015р., оголошувалась перерва до 18.11.2015р.
Представник відповідача в судове засідання 18.11.2015 року не з'явився, був присутнім в судових засіданнях 26.08.2015 року, 30.09.2015 року, 07.10.2015 року та надав пояснення по апеляційній скарзі, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу без його участі
У судовому засіданні 18.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:
28.05.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 239 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач зобов'язується поставити (передати у власність) позивачу товар у відповідності до специфікацій (Додатків) до цього Договору, а позивач прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.(а.с. 9-13)
На виконання умов вищезазначеного Договору поставки між сторонами була підписана Специфікація № 2 від 28.05.13р., відповідно до умов якої відповідач зобов'язався поставити позивачу вал шестерня (10м 50) у кількості 2 шт. на загальну вартість 556 800,00 грн. Крім того, згідно додаткової угоди № 15 від 22.04.14р. відповідач зобов'язався поставити позивачу вал шестерня (10м 50) у кількості 1 шт. вартістю 224 808,00 грн.в строк до 25.06.14р.
На адресу відповідача були направлені: лист №589 від 24.06.14р. (а.с. 16) , № 685 від 18.07.14р. (а.с. 17) , № 692 від 06.08.14р. (а.с. 18), № 926 від 16.10.14р. (а.с. 19), № 1003 від 07.11.14р. (а.с. 20) , № 1050 від 24.11.14р. (а.с. 21) з вимогою, у зв'язку з виробничою необхідністю, прискорити виготовлення та поставку вищезазначеного обладнання.
Товар Вал-шестерня в наявності у відповідача з'явився 23.12.2014 року (а.с. 126).
За накладною № 62/214 від 5.03.2015р. відповідач відвантажив товар ОСОБА_2 - шестерня z 10 m 50 на адресу позивача.
9.04.2015р. представниками сторін було складено акт перевірки продукції з якості , яким були встановлені недоліки (а.с. 118).
Листом №1016 від 19.08.2015 р. відповідач повідомив позивача про те, що товар повертатися не буде (а.с. 119 - 123)
З метою досудового врегулювання спору, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з вих. № 30/928 від 12.12.14р., з вимогою у семиденний термін поставити позивачу вищевказане обладнання та перерахувати суму штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару. Як зазначає позивач, вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.
Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Предметом апеляційного оскарження є оскарження рішення місцевого господарського суду в частині нарахування надмірно великих, на думку відповідача штрафних санкцій за порушення строків поставки продукції.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, але просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку із складним фінансовим становищем підприємства, що підтверджує довідка від 01.07.15р., баланс та звіт про фінансові результати. Крім того, відповідач вважає, що розмір заявлених штрафних санкцій є надмірно великим порівняно з вартістю продукції, строк поставки якої було прострочено.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року).
Таким чином, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності виняткових обставин, які мають істотне значення, та з врахуванням майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, також враховувати не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Місцевий господарський суд правомірно врахував наступні обставини:
По-перше, вал-шестерня z10m50, за прострочення поставки якого позивачем нараховані штрафні санкції у розмірі 433 879,44 грн., є запасною частиною для гірничотранспортного обладнання (екскаватор ЕШ15/90), який безпосередньо застосовується у виробничій діяльності позивача по видобутку корисних копалин. На момент укладання вищезазначеного Договору поставки у позивача існувала виробнича необхідність по заміні валу-шестерні z10m50 другого редуктора повороту екскаватора (виконує операцію по обертанню поворотної платформи екскаватора), який мав знос зубців більше 35% при нормі 23%. Такий знос зубців валу-шестерні призводить до збільшення навантаження на інші 3 вала повороту, і, як наслідок, до їх передчасного зносу, а також до інтенсивного зносу зубчастого вінця екскаватора. Експлуатація екскаватора зі зношеною запасною частиною має наслідком велику ймовірність настання аварійної ситуації та зупинки роботи екскаватора, що в свою чергу, має наслідком зриву виконання планових робіт по структурному підрозділу та по комбінату в цілому.
По-друге, за Договором поставки та специфікацією № 2 від 28.05.13р., з урахуванням додаткової угоди № 10 від 16.01.14р., строк поставки валу-шестерні z10m50 визначений до 10.03.14р. Після спливу вказаного строку та при не виконанні з боку відповідача обов'язку по поставці товару, сторони договору уклали додаткову угоду № 15 від 22.04.14р. до специфікації № 2 від 23.05.13р., якою дату поставки товару визначили - 25.06.14р. Однак, відповідач знов порушив взяті на себе договірні зобов'язання та не здійснив поставку товару у визначений строк.
Неодноразові звернення позивача були проігноровані відповідачем і поставка товару здійснена не була, пропозиції щодо визначення нових строків поставки товару або іншим чином врегулювання ситуації не направляв.
Лише 27.01.15р. відповідач здійснив поставку позивачу валу-шестерні z10m50, якість якого як встановлено в апеляційній інстанції не відповідала встановленим технічним вимогам, що і послугувало причиною його повернення.
Таким чином, як зазначає позивач, період прострочення поставки відповідачем вказаного вище товару становить більше 6 місяців (тобто, має місце значне прострочення виконання), протягом яких у позивача існував ризик виникнення аварійної ситуації та зупинки обладнання, яке безпосередньо використовується у виробничій діяльності підприємства.
Як вважає позивач, при цьому відповідачем у своєму клопотанні не доведено поважність пропуску строку поставки товару за вищевказаним Договором поставки.
По-трете, відповідачем не надано жодного підтвердження наявності виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій за порушення умов договору. На думку позивача, посилання на кризу у соціально-економічній та політичній сферах країни, яка нібито вплинула на господарську діяльність відповідача, не може розглядатись як підтвердження наявності вказаних обставин, оскільки процеси, що відбуваються в країні, в однаковій мірі стосуються всіх суб'єктів господарювання, а тому ставлять всіх суб'єктів у порівняно рівні умови. Крім того, відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими процесами і результатами його господарської діяльності. Відповідачем взагалі не доведено наявність об'єктивних причин (в тому числі з важкого матеріального становища), які б перешкоджали йому сплатити суму нарахованих штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене ,колегія суддів не встановила інших підстав для його зміни або скасування, що у відповідності до п.2 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги і зміни рішення місцевого господарського суду.
Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 44-49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року по справі № 904/3623/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року по справі № 904/3623/15 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови складено 25.11.2015р.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.В.Чус