"17" листопада 2015 р.Справа № 921/888/15-г/16
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ.
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1- головний юрисконсульт, довіреність №14-93 від 18.04.14 р.
відповідача: не з'явився.
Суть справи.
Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Шептицького, 20, м.Тернопіль про cтягнення 2651 грн. 94 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, 36564 грн. 43 коп. - 3% річних, 182 822 грн. 15 коп. пені.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року щодо дотримання строків оплати за поставлений природний газ.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.
Представником позивача до матеріалів справи подано:
- Клопотання № без номера від 17.11.2015 року (вх. № 24264 від 17.11.2015 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) про долучення документів до матеріалів справи;
- Клопотання № без номера, без дати (вх. № 24265 від 17.11.2015 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) про долучення документів до матеріалів справи.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
30 березня 2012 року між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, надалі "Продавець", з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ, у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого “Продавець” зобов'язується передати у власність “Покупцю” у 2012 році природний газ (далі - газ), а "Покупець" зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.
Як визначається в п. 1.2 р.1 договору, газ, що продається за цим договором, використовується "Покупцем" виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат "Покупця".
У відповідності до п. 2.1 р. 2 договору "Продавець" передає "Покупцеві" з 01 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 4 682 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м):
МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг
січень-квітень323,000липень280,000жовтень407,000
лютий652,000травень283,000серпень281,000листопад598,000
березень523,000червень281,000вересень310,000грудень744,000
І кв.1175,000ІІ кв.887,000ІІІ кв.871,000ІV1749,000
Згідно п. 3.6 р. 3 договору приймання-передача газу, переданого "Продавцем" "Покупцеві" у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Як визначається в п. 3.7 р. 3 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, "Покупець" зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою "Покупця" "Продавцеві" два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. "Продавець" не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути "Покупцеві" один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
У відповідності до п. 5.2 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м природного газу на дату укладення цього договору становить 3509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:
-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%;
-податок на додану вартість за ставкою - 0%.
До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 144 грн., крім того ПДВ - 20% - 28 грн. 88 коп.
До сплати ціна за 1000 куб м. природного газу - 3723 грн. 58 коп., крім того ПДВ до тарифу на транспортування природного газу магістральними трубоповодами - 28 грн. 88 коп, всього з ПДВ - 3752 грн. 46 коп.
Згідно п. 5.4 р. 5 ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить - 17 433 801 грн. 56 коп., крім того ПДВ до тарифу на транспортування природного газу магістральними трубоповодами - 135 216 грн. 16 коп., всього з ПДВ - 17 569 017 грн. 72 коп.
У відповідності до п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.
Як визначається в п. 6.2 р. 6 договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка "Покупця" на поточний рахунок "Продавця" та зараховується як оплата за газ..
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу.
Згідно р. 11 договору на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 лютого 2012 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Також до договору на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року між сторонами укладено:
- Додаткову угоду № 1 від 31.05.2012 року(зміна ціни та обсягів);
- Додаткову угоду № 2 від 06.07.2012 року(зміна ціни та обсягів).
Як слідує з матеріалів справи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період : березень 2012 року по липень 2012 року здійснила поставку природного газу відповідачу - Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:
-від 31 березня 2012 року - 411,714 тис. куб. м. на суму 1 544 940 грн. 31 коп.;
-від 30 квітня 2012 року - 275,717 тис. куб. м. на суму 1 034 617 грн. 01 коп.;
-від 31 травня 2012 року - 257,009 тис. куб. м. на суму 965 248 грн. 69 коп.;
-від 30 червня 2012 року - 229,806 тис. куб. м. на суму 863 082 грн. 39 коп.;
-від 31 липня 2012 року - 227,756 тис. куб. м. на суму 1018419 грн. 15 коп.
(належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).
Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.
Всього позивачем було поставлено відповідачу 1402,002 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 5426307 грн. 55 коп.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 р., а саме - було допущено прострочення термінів оплати за переданий природний газ.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було оплачено позивачу 5426307 грн. 55 коп. за поставлений йому газ, однак з порушенням строків оплати, визначених в договорі.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В п.7.2 р. 7 договору на купівлю-продажу природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пунктів 6.1, 6.2 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити "Продавцю" крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Наявність в договорі умови щодо обов'язку "Покупця" сплатити "Продавцю" крім суми заборгованості пеню за кожен день прострочення сплати платежу не забороняє "Продавцю" звернутись до суду з позовом про стягнення пені в судовому порядку.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня (в межах з 20.04.2012 по 21.01.2013 року) по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо в сумі 182 822 грн. 15 коп.
Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) та з врахуванням п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, зокрема, пені).
За результатами здійсненого перерахунку (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи) суд вважає, що заборгованість по пені становить 180597 грн. 91 коп. пені.
16.11.2015 року представником відповідача подано Відзив № без номера, без дати (вх.№ 24213 від 16.11.2015 року згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) в якому зазначено, зокрема, що:
- розрахунки з Національною акціонерною компанією ПАТ НАК "Нафтогаз України" за спірним договором здійснювались у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 247 від 26.03.2008 року "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ", якою передбачено порядок проведення розрахунків за природний газ, який здійснюється згідно алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів та нормативу перерахування коштів, затверджених НКРЕКП України; установи уповноваженого банку щоденно здійснює перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування на поточні рахунки підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам. Втрутитись в механізм розрахунків за отриманий природний газ товариство не вправі, в іншому випадку матиме місце порушення розрахунків, передбачених нормативними актами, що тягне за собою відповідальність посадових осіб та товариства у вигляді штрафних санкцій;
- ПАТ "Тернопільміськгаз" не могло своєчасно розрахуватись, оскільки товариство не є комерційною структурою, не впливає на вартість газу, який реалізовується кінцевому споживачу та порядок розрахунків перед позивачем; тариф та ціна газу затверджується НКРЕКП України;
- ПАТ "Тернопільміськгаз" проводило постачання та розподіл пририродного газу за регульованим тарифом, яким передбачаються витрати товариства на 60-70%; джерело оплати штрафних санкцій та відсотків в даних тарифах не закладено; у випадку їх примусового стягнення блокується господарська діяльність і вилучаються кошти з інших статей витрат, таких як заробітна плата, видатки на оплату обов'язкових платежів до бюджету та цільових фондів, витрат на обслуговування газопроводів та газоспоживаючого обладнання з метою забезпечення безаварійного газопостачання;
- на баланс ПАТ "Тернопільміськгаз" передано в користування розподільчі газопроводи, які товариство зобов'язане модернізовувати та проводити щодо них реконструкцію, витрати на що становлять 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна у господарській діяльності з розподілу природного газу; нараховані штрафні санкції та їх примусове стягнення спричинять значні збитки та вилучення у товариства обігових коштів, передбачених на вищезазначені цілі, наслідком чого буде виникнення аварійних ситуацій та непередбачуваних наслідків;
- з 1 липня 2015 року у відповідності до вимог Закону України № 329 від 09.04.2015 року "Про ринок природного газу" відокремлено функції ПАТ "Тернопільміськгаз" з постачання та розподілу природного газу та анульовано ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; з 01.07.2015 року товариство не здійснює діяльність з постачання природного газу, що складало 68,8% з врахуванням вартості природного газу, дохідної частини товариства за результатами 2014 року; єдиною статтею доходу станом на сьогоднішній день є розподіл (транспортування) природного газу, що не дає в повній мірі забезпечити належний рівень обслуговування газопроводів та газоспоживаючого обладнання з метою забезпечення безаварійного газопостачання, не говорячи про оплату штрафних санкцій, відсотків та втрат від інфляційних процесів;
- з огляду на те, що позивачем не подано будь-яких доказів понесення збитків в результаті несвоєчасного виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, зважаючи на майновий стан відповідача, а відсутність вини відповідача у несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу природного газу, на співрозмірність заявлених до стягнення штрафних санкцій, а також те, що відповідач хоча і несвоєчасно, проте погасив наявну перед позивачем заборгованість, просить суд зменшити розмір пені до 10% від заявленої - 182822 грн. 20 коп.
16.11.2015 року від позивача надійшли Заперечення на відзив та додаткові пояснення № без номера, без дати по справі (вх. № 24214 від 16.11.2015 року згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в яких зазначено, зокрема, наступне:
- позивач вважає, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу суду, а є лише способом для уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу у повному обсязі.
У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
В даному випадку з огляду на те, що:
- в матеріалах справи знаходяться: копія Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014 року Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому зазначено збиток за звітний період - у розмірі 62474671 грн., а також копія Проміжний Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 6 місяців 2015 року, в якому зазначено збиток за звітний період - у розмірі 4468389 грн., що свідчить про важке матеріальне становище позивача;
-доказів того, що збиток у розмірі 62474671 грн. у 2014 році та збиток у розмірі 4468389 грн. у 2015 році спричинені позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року позивач не надав;
-з 1 липня 2015 року у відповідності до вимог Закону України № 329 від 09.04.2015 року "Про ринок природного газу" анульовано ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; з 01.07.2015 року товариство не здійснює діяльність з постачання природного газу; єдиною статтею доходу станом на сьогоднішній день є розподіл (транспортування) природного газу;
- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року (станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена повністю);
-як вбачається з Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30 червня 2015 р. ПАТ "Тернопільміськгаз" зазначено збиток за звітний період у розмірі 48145 тис. грн., що свідчить про важке матеріальне становище відповідача;
-постановою державного виконавця від 28.07.2015 року при примусовому виконанні наказів господарського суду Тернопільської області, накладено арешт на кошти ПАТ "Тернопільміськгаз"на рахунках у фінансових установах в межах суми 8 281 316 грн. 21 коп.( що свідчить про важке матеріальне становище відповідача);
-позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства;
- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 90298 грн. 95 коп. (50% від суми 1805970 грн. 91 коп.).
В стягненні решти пені слід відмовити.
Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідач не звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання свого грошового зобов'язання, яке виникло по договору № 4-2012-ВТВ від 30.03.2012 року. Суд скористався своїм правом наданим йому нормами ГПК України (п.3 ст.83 ГПК України) щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання.
В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 36564 грн. 43 коп - 3% річних (в межах періоду з 20.04.2012 року по 21.01.2013 рок) по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).
Перерахувавши суму 3% річних по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо та з врахуванням п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 26606 грн. 21 коп. - 3% річних, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 9958 грн. 22 коп. 3% річних слід відмовити як безпідставно заявлених.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2651 грн. 94 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, яка нарахована за період : вересень 2012 року - грудень 2012 року на суму боргу 1018419 грн 15 коп, січень 2013 року на суму 308062 грн 23 коп.
Судом здійснено перерахунок сум інфляційних втрат. За результатами здійсненого перерахунку, та з врахуванням того, що в січні 2013 року існував борг в сумі 306026 грн 41 коп, а не 308062 грн 23 коп (зазначено позивачем в розрахунку інфляційних), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2647 грн. 87 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству.
В частині позовних вимог про стягнення 4 грн. 07 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення слід відмовити, як безпідставно заявлених.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Шептицького, 20, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720:
- 90298 грн 95 коп. - пені (50% від суми180597 грн. 91 коп.)
- 26606 грн. 21 коп. - 3% річних,
- 2647 грн. 87 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення.
- 4197 грн. 04 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.В решті позову відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 23 листопада 2015 року
Суддя С.О. Хома