36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.11.2015 р. Справа № 917/1958/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт", вул. Зарічна, 55-А, м. Пологи, Запорізька область, 70600; адреса для кореспонденції: вул. Гоголя, 105 -А, м. Запоріжжя, 69002
до Приватного підприємства "Амарант-Агро", вул. 50-річчя Радянської влади,1, с.Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37264
про визнання незаконними дій ліквідаційної комісії
Суддя Погрібна С.В.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився.
Суть спору: Розглядається позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконними дії ліквідаційної комісії ПП "Амарант" (відповідач по справі) при сплаті квитанціями від 10.04.2015р. №ПН 1314 на суму 9056,00грн., №ПН 1315 на суму 250,09грн., №ПН 1316 на суму 1104,82грн., заборгованості кредитору боржника ОСОБА_1 в сумі 12 237,80грн., якими було порушено черговість задоволення вимог кредиторів що визначена ст.112 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 04.11.2015р. суд витребовував у позивача оригінали документів вказаних у додатку до позовної заяви, а також належним чином завірені копії квитанцій на які зроблено посилання в позовній заяві.
Однак, позивач вимог ухвали суду не виконав, повноважного представника в жодне судове засідання не направив.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.
04.11.2015р. відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти позову заперечує.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позовні вимоги ТОВ "Бізон-Імпорт" стосуються правової оцінки дій посадових осіб юридичної особи, в той час як позов адресовано самій юридичній особі. Крім того, як зазначає відповідач у позові відсутнє обґрунтування в чому саме позивач вбачає порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів та яким чином задоволення позову може захистити (чи відновити) права чи інтереси ТОВ "Бізон-Імпорт".
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" вважаючи свої права порушеними, звернулось до господарського суду Полтавської області з позовними вимогами до Приватного підприємства "Амарант-Агро" з вимогою про визнання незаконними дій ліквідаційної комісії ПП "Амарант" (відповідач по справі) при сплаті квитанціями від 10.04.2015р. №ПН 1314 на суму 9056,00грн., №ПН 1315 на суму 250,09грн., №ПН 1316 на суму 1104,82грн., заборгованості кредитору боржника ОСОБА_1 в сумі 12 237,80грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05 травня 2015 року у справі № 917/615/15, якою було відмовлено ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_1 у порушенні провадження у справі про банкрутство ПП "Амарант-Агро" на підставі п. 4 ч. 7 ст. 16 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відмовлено у зв'язку з тим, що боржником надано докази сплати заборгованості перед кредитором ФО-П ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.05.2015р. по справі № 917/615/15 про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство, суд дійсно відмовив ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_1 у порушенні провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю"Амарант-Агро" на підставі статі 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".(а.с. 28).
Оскільки, як зазначає позивач ПП "Амарант-Агро" з 10.02.2015р. знаходиться в стані припинений за рішенням власників підприємства, а сплата квитанціями від 10.04,2015р. №ПН 1314 в сумі 9056 грн., №ПН 1315 в сумі 250,09 грн., №ПН 1316 в сумі 1104,82 грн. заборгованості боржника кредитору в сумі 12237,80грн. була порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, що визначена ст.112 Цивільного кодексу України.
В зв"язку з тим, що вимоги вказаних осіб належать до четвертої черги, як і вимоги ТОВ "Бізон-Імпорт", а виплата грошових коштів ФО-П ОСОБА_1 є порушенням прав та інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного:
Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного законом інтересу , є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на ч. 8, 9 ст. 111 Цивільного Кодексу України, ст. 21 Закону України Про господарські товариства та ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України.
Так частиною 8 та 9 статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, які належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу.
Статтею 21 Закону України "Про господарські товариства" у разі припинення платоспроможного товариства вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України.
Частиною 1 ст. 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що вимоги ТОВ "Бізон-Імпорт" також належать до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. В обгрунтування заборгованості відповідача перед позивачем, посилається на Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.12.2014 р. по справі №921/1378/14-г за наслідками розгляду заяви ТОВ "Бізон-Імпорт" №02/3-313 від 02.12.2014р. про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" від 26.11.2014 р. у справі № 63/2014, про стягнення з ПП "Амарант-Агро" на користь ТОВ "Бізон-Імпорт" грошових коштів в розмірі 116 851,82грн.
Однак жодних доказів, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача перед позивачем до матеріалів справи не додано.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було.
Позивачем в своїй позовній заяві здійснено лише посилання, однак вказані посилання не підтверджені жодним належним доказом.
У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Постанова Пленуму ВГСУ №6 "Про судове рішення" від 23.03.2012р.).
Як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Погрібна С.В.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути
оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.