33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"26" листопада 2015 р. № 918/1324/15
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали
за позовом Заступника прокурора Рівненського району Рівненської області в інтересах держави в особі Малошпаківської сільської ради
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа 1 ступеня"
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення вартістю 8 650 грн. 00 коп.
Заступник прокурора Рівненського району Рівненської області в інтересах держави в особі Малошпаківської сільської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа 1 ступеня" про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення вартістю 8 650 грн. 00 коп.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 ГПК України з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
За приписами ст. 3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У матеріалах позовної заяви відсутні докази оплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, де останній посилається на відсутність реальної можливості здійснити оплату судового збору.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.03.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
З вищевикладеного слідує, що позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.
На обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що в нього не передбачені видатки для сплати судового збору у кошторисі на 2015 рік.
Положення Закону України "Про судовий збір" дають право суду звільнення від сплати судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого із змісту обґрунтувань прокурора щодо звільнення від сплати судового збору не вбачається.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, та не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, з врахуванням наведених положень законодавства та з огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви доказів сплати судового збору, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63, та статтею 86 ГПК України, суд -
1. Відмовити Заступнику прокурора Рівненського району Рівненської області у звільненні від сплати судового збору.
2. Повернути дану позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду.
Суддя Горплюк А.М.