19 листопада 2015 року Справа № 915/21/15
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: ОСОБА_2 - дов. №3 від 23.01.2015,
представника відповідача: ОСОБА_3 - дов. №1 від 20.05.2015,
представника ІІІ особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль»
(01032, м.Київ, ОСОБА_4, 56),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «АКЗ»
(54015, м.Миколаїв, вул. Робоча,2А),
ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпітер»
(юр. адреса: 65012, м.Одеса, пров.Мукачівський, 8;
пошт. адреса: 56500, Миколаївська обл.., м.Вознесенськ, вул..Жовтневої революції, 285).
про: стягнення 42000,0 грн. основного боргу за товар неналежної якості та 6000,0 грн. вартості перевезення товару.
Згідно заяви №171 від 08.10.2015: стягнення 42000,0 грн. за поставлений неякісний товар, 7000,0 грн. вартості перевезення товару, 23352,0 грн. інфляційні втрати на суму основного боргу, 3892,0 грн. інфляційних втрат на суму вартості перевезення товару, 3% річних у розмірі 1308,33 грн. з суми основного боргу і 218,05 грн. - 3% з суми вартості перевезення товару, -
Згідно заяви №183 від 17.11.2015: стягнення 42000,0 грн. за поставлений неякісний товар, 7000,0 грн. вартості перевезення товару, 23352,0 грн. інфляційні втрати на суму основного боргу, 3892,0 грн. інфляційних втрат на суму вартості перевезення товару, 3% річних у розмірі 1308,33 грн. з суми основного боргу, 218,05 грн. - 3% від суми вартості перевезення товару та 8395,0 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості, -
12.01.2015 ТОВ «Вертикаль» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «АКЗ» суми основного боргу в розмірі 42000,0 грн. за отримання товару невідповідної якості та суми вартості перевезення товару в розмірі 7000,0 грн.
За наслідками розгляду справи, Господарським судом Миколаївської області було прийняте рішення від 11.02.2015 про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 рішення суду першої інстанції було скасовано і в позові відмовлено.
При касаційному перегляді справи, постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2015 рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 було скасовано, справу передано на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи, позивач заявою №171 від 08.10.2015 збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 42000,0 грн. за поставлений неякісний товар, 7000,0 грн. вартості перевезення товару, 23352,0 грн. інфляційних втрат на суму основного боргу, 3892,0 грн. інфляційних втрат на суму вартості перевезення товару, 3% річних у розмірі 1308,33 грн. з суми основного боргу та 218,05 грн. - 3% з суми вартості перевезення товару.
Заявою №183 від 17.11.2015 позивач вдруге збільшив позовні вимоги, які в остаточній редакції складаються з 42000,0 грн. за поставлений неякісний товар, 7000,0 грн. вартості перевезення товару, 23352,0 грн. інфляційних втрат на суму основного боргу, 3892,0 грн. інфляційних втрат на суму вартості перевезення товару, 3% річних у розмірі 1308,33 грн. з суми основного боргу, 218,05 грн. - 3% від суми вартості перевезення товару та 8395,0 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості.
Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача №183 від 17.11.2015.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставки №35 від 04.04.2014 ним було перераховано відповідачу в якості авансу 42000,0 грн. за вапно негашене. Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором №35 від 04.04.2014 та поставив позивачеві неякісний товар, фактичні параметри якості якого не відповідають паспорту якості вапна та є значно гіршими, ніж задекларовано в паспорті якості ПрАТ №143 від 29.08.2014. Вказане підтверджується висновком незалежної лабораторії ТОВ «Будівельна лабораторія», який здійснено в межах гарантійних строків товару, відповідно до вимог ДСТУ БВ.2.7-90:2011. У зв'язку з поставкою товару неналежної якості, позивач, керуючись ч.2 ст.678 ЦК України, ч.5 ст.268 та ч.7 ст.269 ГК України просить стягнути 42000,0 грн. основного боргу за товар неналежної якості, 7000,0 грн. вартості перевезення товару та штраф у сумі 8395,0 грн. Крім того, посилаючись на приписи ст.625 ЦК позивачем нараховані збитки від інфляції та 3% річних за несвоєчасне повернення грошових коштів (основного боргу та вартості перевезення товару).
Відповідач у відзиві (т.1 а.с.191-196) та додаткових поясненнях (т.1 а.с.236-240) проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:
- в матеріалах справи не міститься доказів того, що порушення вимог стосовно якості продукції є істотними та мала місце відмова від договору, що є необхідними умовами застосування ч.2 ст.678 ЦК України;
- докази того, що відбір проб та аналізи були зроблені саме з тієї продукції, яка була поставлена відповідачем та у порядку визначеному Інструкцією П-7 позивачем суду не надано;
- частина 7 ст.268 ГК України містить спеціальну норму, яка регулює правовідносини сторін у разі поставки товару не тієї сортності, а саме прийняти товар з оплатою ціни встановленої для товару відповідного сорту, або відмовитись від прийняття і оплати поставленого товару;
- обов'язковою умовою повернення коштів за неякісний товар є повернення цього товару постачальнику в порядку визначеному ч.8 ст.268 ГК України. Оскільки за умовами п.5.2 Договору №35 від 04.04.2014 саме на покупці (позивачі) лежить обов'язок нести всі витрати, пов'язані з товаром та ризики, які він може зазнати з моменту його передання у розпорядження покупця, то обов'язок оплачувати витрати по транспортуванню товару та його поверненню постачальнику лежить на позивачі. Відповідачем неодноразово направлялись пропозиції по обміну товару на якісний після повернення раніше поставленого товару, які були проігноровані позивачем.
- на виконання вказівки позивача, викладеній у листі №125 від 02.10.2014, відповідачем було здійснено поставку вапна у кількості 36,5 тонн, замість раніше відвантаженого вапна неналежної якості, на адресу ТОВ «Юпітер», тобто здійснено обмін неякісного товару у обраний позивачем спосіб.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.
Представник ІІІ особи у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.11.2015 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 19.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
04.04.2014 між ТОВ «Вертикаль» та ПрАТ «АКЗ» укладено договір поставки №35 (надалі - Договір №36), за умовами якого відповідач зобов'язався поставити продукцію - вапно негашене, а позивач зобов'язався прийняття та оплату його вартість в кількості та за цінами згідно специфікації (т.1 а.с.8-10).
Відповідно до п.2.1 Договору №35 товар поставляється в кількості та строки, які визначені в специфікаціях до діючого договору.
Згідно з п.3.1 Договору №35 якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ БВ.2.7-90:2011 та підтверджуватись відповідними сертифікатами якості.
За умовами п.3.2 Договору №35 прийом-здача товару здійснюється згідно товаросупроводжувальних документів відповідно до вимог Інструкцій №№П-6, П-7, затверджених Держарбітражем СРСР. При виявленні розбіжностей кількості або якості товару з товаросупроводжувальними документами - виклик представника постачальника обов'язковий.
Пунктом 4.3 Договору №35 сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% від загальної вартості товару, вказаної в специфікації.
На виконання умов укладеного договору ТОВ «Вертикаль», платіжним дорученням №110 від 29.08.2014 перерахувало відповідачеві 42000,0 грн. (т.1 а.с.12).
Відповідач на виконання умов Договору №35 поставив позивачеві по видатковій накладній №С3-0000515 від 29.08.2014 вапно негашене у кількості 36,5 тон на загальну суму 41975 грн. (т.1 а.с.13).
Поставка була здійснена залученим позивачем автотранспортом, в підтвердження чого суду надано акт приймання-здачі робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 29.08.2014 на суму 7000,0 грн. (з ПДВ), підписаний ТОВ «Вертикаль» як замовником та ПрАТ «Новкаховський завод силікатної цегли» як виконавцем (т.1 а.с.36).
Як зазначає позивач, після отримання вапна була здійснена перевірка відповідності якості отриманого товару до паспорту якості ПрАТ «АКЗ» №145 від 29.08.2014, спеціалістами лабораторії ПрАТ «Новкаховський завод силікатної цегли», за результати якої встановлено невідповідність хімічних та фізичних характеристик вапна даним паспорту якості ПрАТ «АКЗ».
02.09.2014 позивач направив відповідачу повідомлення №109 (з урахуванням уточнення викладеного у листі №110 від 03.09.2014) про виклик представників останнього на для відбору зразків вапна та перевірки його якості (т.1 а.с.15, 16).
Листом №517 від 08.09.2014 відповідач повідомив, що 08.09.2014 на підприємство ТОВ «Вертікаль» будуть направлені представники для спільного відібрання проб, а саме: лаборант ОСОБА_5 та майстра обпалення печі ОСОБА_6 (т.1 а.с.17).
08.09.2014 спільною комісією за участю представників трьох сторін: представників продавця ПрАТ «АКЗ» - лаборанта ОСОБА_5 та майстра обпалення печі ОСОБА_6, представника покупця ТОВ «Вертикаль» - ОСОБА_7, представника ПрАТ «Новкаховський завод силікатної цегли» начальника лабораторії та відділу технічного контролю ОСОБА_8 у відповідності до вимог ДСТУ БВ 2.7-90:2011 було здійснено відбір зразків вапна, поставленого по накладній №515 від 29.08.2014, про що складено Акт відбору зразків та Акт приймання продукції за якістю, в якому викладені фактичні характеристики поставленого вапна на підставі перевірки вапна в умовах лабораторії ПрАТ «Новкаховський завод силікатної цегли» та зроблена відмітка про направлення відібраних зразків вапна на дослідження до ТОВ «Будівельна лабораторія» (т.1 а.с.18-20, 232).
За результатами випробувань незалежної лабораторії ТОВ «Будівельна лабораторія», підтверджено факт невідповідності фактичних характеристик поставленого ПрАТ «АКЗ» вапна, характеристикам визначеним у паспорті якості №143 від 29.08.2014 та встановлено, що передане на дослідження вапно відноситься до вапна ІІІ сорту середнього гасіння (т.1 а.с.243-245).
16.09.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 42000,0 грн., сплачених за неякісну продукцію (товар), сплату штрафу та відшкодування збитків за транспортування товару у сумі 6000,0 грн. У претензії позивач також просить відповідача розпорядитись прийнятою позивачем на зберігання продукцією у п'ятиденний строк (до 22.09.2014 включно), а саме вивезти вапно у кількості 36,5 тон зі складу за адресою Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 13 (т.1 а.с.24).
Листом №320 від 17.09.2014 відповідач звернувся до ТОВ «Вертикаль» з проханням направити представника для узгодження якості вапна придатного для підприємства, і у разі, якщо вапно буде відповідати вимогам позивача, відвантажити оплачену останнім кількість товару, а також забрати раніше відвантажене вапно власним транспортом (т.1 а.с.38).
Листом №113 від 18.09.2014 ТОВ «Вертикаль» повідомило про якісні характеристики товару, який їй потрібен та про готовність прийняти вапно належної якості і відвантажити раніше отримане (т.1 а.с.39).
24.09.2014 ТОВ «Вертикаль», у зв'язку з відсутністю з боку відповідача будь-яких дій на виконання листа-пропозиції №320 від 17.09.2014, повторно звернулось з вимогою №118 про повернення грошових коштів у сумі 42000,0 грн., сплачених за неякісну продукцію (товар), відшкодування збитків за транспортування товару у сумі 6000,0 грн. та вивезення відповідачем вапна у кількості 36,5 тон (т.1 а.с.40).
Листом №340 від 26.09.2014 ПрАТ «АКЗ» повідомило позивача, що 30.09.2014 на його адресу буде направлено вапно у кількості 36,5 тон. Данні аналізів вапна для погодження будуть направлені 29.09.2014 на електронну адресу (т.1 а.с.41).
Листом №122 від 29.09.2014 ТОВ «Вертикаль» повідомило відповідача, що данні аналізу вапна не надходили, тому прийняти вапно без документів, що підтверджують оговорену якість, підприємство не має наміру та втретє вимагало повернення грошових коштів (т.1 а.с.42).
30.09.2014 відповідачем, за супровідним листом №346 було направлено паспорт якості вапна та прохання прийняти продукцію 01.10.2014 (т.1 а.с.43, 44).
Листом №123 від 30.09.2014 ТОВ «Вертикаль» повідомило відповідача про якісні показники вапна, які воно бажало б отримувати, та готовність на постійній основі закуповувати 500 тон вапна у місяць (т.1 а.с.45).
Згода на отримання вапна 01.10.2014, взамін раніше поставленого по Договору №35 від 04.04.2014, у даному листі відсутня.
В подальшому, листом №143 від 23.10.2014 позивач висловив додаткові умови подальшої співпраці та наполягав на поверненні грошових коштів та вивезенні продукції відповідачем (т.1 а.с.46).
Оскільки вимоги позивача відповідачем виконані не були, це стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю визначений Інструкцією П-7, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966.
Відповідно до п.1 Інструкції П-7 ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки чи іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості та комплектності, а також тари під продукцію чи товарами. В договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції і товарів.
З приписів пунктів 15, 16 Інструкції П-7 вбачається, що при перевірці на якість партії товарів в разі виявлення невідповідності якості отримувач призупиняє подальше приймання товару, про що складає відповідний акт.
Пунктами пунктів 26, 27 Інструкції П-7 передбачено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, договором для визначення якості продукції передбачений відбір проб, особи, які приймають участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані відбирати такі проби. Відбір проб здійснюється у точній відповідності з вимогами зазначених нормативних актів. Відібрані проби опечатуються або опломбовуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, які приймають участь у відборі. Про відбір проб складається акт, який підписується всіма особами, які беруть участь у відборі проб.
Як вбачається з матеріалів справи, Акт відбору зразків від 08.09.2014 (т.1 а.с.232) та Акт приймання продукції за якістю від 08.09.2014 (т.1 а.с.18-20) були складений за згодою представників сторін та за їх участю, а також, за участю представника ПрАТ «Новкаховський завод силікатної цегли». При цьому, всі названі представники погодились, що відібрані зразки вапна підлягають направленню на дослідження до ТОВ «Будівельна лабораторія».
Заперечення відповідача з приводу відсутності докази того, що відбір проб та аналізи були зроблені саме з тієї продукції, яка була поставлена відповідачем та у порядку визначеному Інструкцією П-7, судом відхиляються, оскільки зазначені акти, підписані всіма представниками без зауважень, містять відмітки про відбір зразків у відповідності до вимог ДСТУ БВ 2.7-90:2011, з вапна поставленого за Договором №35 від 04.04.2014 по накладній №515 від 29.08.2014, яке зберігається на складі отримувача у бункері критого складу та опломбування пакунків зі зразками відповідними пломбами.
За таких обставин, суд вважає, що висновок ТОВ «Будівельна лабораторія» щодо якості поставленого товару, оформлений протоколом №697 від 11.09.2014, є належним та допустимим доказом якості отриманого позивачем від відповідача вапна.
При цьому, результати випробувань незалежної лабораторії ТОВ «Будівельна лабораторія» (протокол №697 від 11.09.2014) (а.с.243-245) підтверджують факт невідповідності фактичних характеристик поставленого ПрАТ «АКЗ» вапна, характеристикам визначеним у паспорті якості №143 від 29.08.2014.
Так, у висновках протоколу №697 від 11.09.2014 встановлено, що передане на дослідження вапно відноситься до вапна ІІІ сорту середнього гашення, в той час, як по паспорту якості №143 від 29.08.2014 відповідачем мало бути поставлено вапно ІІ сорту швидкого гашення.
Відповідно до ДСТУ БВ 2.7-90:2011 «Вапно будівельне. Технічні умови» (а.с.178-183) вапно поділяють на сорти залежно від складу та якості.
Залежно від тривалості гасіння вапно поділяться на наступні види: швидкого гашення (тривалість гашення не більше 8 хв.), середнього гашення (тривалість гашення не більше 25 хв.), повільного гашення (тривалість гашення не менше 25 хв.).
З аналізу ДСТУ БВ 2.7-90:2011 та протоколу №697 від 11.09.2014 вбачається, що властивості будівельного повітряного негашеного вапна визначаються головним чином кількістю активних СаО і MgO: чим вищий вміст активних оксидів, тим краща якість вапна.
Повітряне негашене вапно без добавок випускають трьох сортів: 1, 2 і 3-й. У повітряному кальцієвому негашеному вапні 1-го сорту має бути активних оксидів CaO-MgO не менше 90%, 2-го сорту - не менше 80% і 3-го сорту - не менше 70%.
Під якістю товарів у юридичні практиці розуміється сукупність закріплених у законодавстві, у прийнятих відповідно до нього документах, договорі, сформованих звичайних вимог до товару (роботи, послуги), оскільки за допомогою виконання таких вимог фіксуються ті чи інші сутнісні властивості товару (роботи, послуги) і він стає корисним для споживача, здатним бути використаним за цільовим призначенням.
З юридичної точки зору, якість буває належною та неналежною. Під належною якістю товару (роботи, послуги) розуміється такий стан товару, результату роботи, процесу виконання роботи і надання послуги, коли виконані (або виконуються) всі зазначені вимоги і внаслідок цього товар (робота, послуга) може бути використаний за цільовим призначенням, а значить, бути корисним для споживача. Неналежна якість, навпаки, означає, що названі вимоги не виконані повністю або дотримані лише частково. Неналежна якість виражається в наявності тих чи інших недоліків.
Для оцінки якості продукції використовується система показників, які групуються на узагальнюючі, комплексні та одиничні.
Узагальнюючі показники характеризують загальний рівень якості продукції: обсяг і частку прогресивних видів виробів у загальному випуску, сортність (марочність), економічний ефект і додаткові витрати, пов'язані з поліпшенням якості.
Таким чином, поставлене відповідачем по накладні №С3-0000515 від 29.08.2014 вапно негашене у кількості 36,5 тонн, за своїми якісними показниками (кількості активних оксидів, тривалості гасіння тощо) не відповідало параметрам, визначеним у паспорті якості №143 від 29.08.2014, тобто є товаром не тільки більш низького сорту, а має вважатись товаром більш низької якості, ніж та, на яку погодився позивач при придбанні цього товару, з метою використовувати для певних потреб. Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Таким чином, ч.2 ст.712 ЦК України надає всім положенням ст.ст.655-697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки.
Таким чином, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст.ст.264-271 ГК України.
Укладений між сторонами Договір №35 від 04.04.2014, за своїм суб'єктним складом, предметом та метою, є договором поставки.
Правові наслідки передання товару неналежної якості, передбачені п.1 ч.2 ст.678 ЦК України, до даних правовідносин застосовані бути не можуть, оскільки доказів відмови від договору позивачем суду не надано. Більше того, сторонами у листах №123 від 30.09.2014, №143 від 23.10.2014, №346 від 30.09.2014 були виявлено намір в подальшому співпрацювати.
Згідно із частинами 1 та 4 ст.268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Пунктом 3.1 Договору №35 сторони передбачили, що якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ БВ.2.7-90:2011 та підтверджуватись відповідними сертифікатами якості.
При поставці товару, відповідачем було видано позивачу паспорт якості №143 від 29.08.2014, який містить якісні характеристики вапна, що поставляється. З вказаними показниками позивач погодився, тобто узгодженими сторонами були саме такі параметри якості поставленого товару.
Згідно ч.5 ст.268 ГК України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Частиною 7 ст.268 ГК України визначено, що у разі, якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.
З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що в обох випадках, замовник не має нести витрат з оплати вартості товару більш низької якості (сортності).
Суд вважає, що позивачем доведено факт поставки відповідачем товару більш низької якості, у тому числі і не тієї сортності.
Відмова від прийняття вапна неодноразово висловлювалась позивачем у претензії №1 від 16.09.2014, листах №118 від 24.09.2014 та№122 від 29.09.2014.
Що стосується посилання відповідача на повернення замовником товару неналежної якості, як на обов'язкову умову повернення замовнику коштів та обов'язок саме позивача нести витрати по транспортуванню вапна на ПрАТ «АКЗ», в силу пп.в) п.5.2 Договору №35 від 04.04.2014, слід зазначити наступне.
Згідно ч.8 ст.268 ГК України, у разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.
За змістом вказаної норми, обов'язку постачальника (ПрАТ «АКЗ») розпорядитися неякісним товаром у десятиденний строк, кореспондується право замовника (ТОВ «Вертикаль») реалізувати товар на місці або повернути виробникові.
У претензії №1 від 16.09.2014 та листах №118 від 24.09.2014 та №122 від 29.09.2014 позивач пропонував відповідачу розпорядитись прийнятою ним на зберігання продукцією, а саме: вивезти вапно у кількості 36,5 тонн зі складу за адресою Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 13.
Вказані вимоги відповідачем виконані не були. Натомість, листами №320 від 17.09.2014 та №382 від 23.10.2014 він пропонував замінити товар, зокрема, шляхом його доставки власним автотранспортом та вивозом неякісного вапна або відшкодування позивачу вартості перевезення (т.1 а.с.198, 201).
Тому, відмова ТОВ «Вертикаль» від реалізації свого права не свідчить про порушення ним умов Договору №35 від 04.04.2014 та ч.8 ст.268 ГК України, оскільки відповідач не був позбавлений можливості у межах 30-деного гарантійного строку зберігання вапна реалізувати свій обов'язок та розпорядитись ним.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач також вказує на виконання ним вказівки позивача, викладеній у листі №125 від 02.10.2014 (т.1 а.с.207) щодо обміну неякісного товару у обраний позивачем спосіб, а саме шляхом поставки вапна у кількості 36,5 тонн на адресу ТОВ «Юпітер» з параметрами якості бажаними для ТОВ «Юпітер», в підтвердження чого суду надано видаткову накладну №СЗ-0000619 від 03.10.2014 (т.1 а.с.241).
На думку суду, лист №125 від 02.10.2014 не свідчить про відмову позивача від своїх вимог про повернення грошових коштів за неякісний товар, тим більше, що в подальшому листом №143 від 23.10.2014 він знову виявляє намір отримати відшкодування у грошовій формі.
Крім того, суду не надано доказів того, що домовленості сторін щодо обміну товару неналежної якості на належний знайшли в подальшому свого розвитку та були реалізовані.
Це ж стосується і поставки товару ТОВ «Юпітер», оскільки належних доказів поставки вапна саме на виконання листа №125 від 02.10.2014, а не в рамках, наприклад, договірних відносин ПрАТ «АКЗ» та ТОВ «Юпітер», суду не надано.
Враховуючи викладене, вимогу позивача про повернення сплаченої за товар суми суд вважає обґрунтованою.
Однак, враховуючи, що вартість поставленого позивачу товару складала 41975,0 грн., то стягненню з відповідача підлягає саме ця сума, незважаючи на те, що в якості передплати позивачем було перераховано відповідачу 42000,0 грн.
Відповідності до ст..22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: наявність збитків; протиправність дій цієї особи; причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Не доведення хоч би одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до приписів ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Виходячи з викладених положень діючого законодавства, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на перевезення товару в сумі 7000,0 грн., задоволенню не підлягають, оскільки в підтвердження понесення збитків позивачем надано суду лише акт приймання-здачі робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 29.08.2014 на суму 7000,0 грн. (з ПДВ), підписаний ТОВ «Вертикаль» як замовником та ПрАТ «Новкаховський завод силікатної цегли» як виконавцем. Однак, доказів оплати вартості виконаних робіт (наданих послуг) позивачем суду не надано, тобто не доведено факту понесення збитків.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки грошові кошти у сумі 42000,0 грн. перераховані відповідачу в якості передплати (авансу).
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанова від 16.09.2014 по справі №921/266/13-г/7, обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.
Що стосується нарахування збитків від інфляції та 3% річних на 7000,0 грн. транспортних витрат, то за своєю правовою природою ці витрати є збитками, а не грошовим зобов'язанням відповідача в розумінні ст.625 ЦК України. Тим більше, що в частині їх стягнення судом в позові відмовлено.
Згідно ч.7 ст.269 ГК України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
На підставі вказаної норми позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі у розмірі 20% від вартості неякісної продукції у сумі 8395,0 грн.
Заперечення представника відповідача з приводу позовних вимог в цій частині стосуються недоведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки неякісної продукції.
Абзац другий ч.2 ст.231 ГК України передбачає, що за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робі, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарі (робіт, послуг).
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф за поставку продукції неналежної якості у розмірі 20% від вартості неякісного товару (41975,0 грн.), що становить 8395,0 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АКЗ», 54015, м.Миколаїв, вул.Робоча, 2А (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 31267743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль» (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 31724349) 41975,0 грн. вартості товару неналежної якості, 8395 грн. штрафу та 1067,88 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 24 листопада 2015 року.
Суддя М.В.Мавродієва