Рішення від 17.11.2015 по справі 914/3422/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015р. Справа№ 914/3422/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Будівельне підприємство №12”, м. Львів

про стягнення 38 333 грн. 25 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: не з'явився

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством “Львівобленерго” до Товариства з додатковою відповідальністю “Будівельне підприємство №12” про стягнення 38 333 грн. 25 коп., з яких 26 048 грн. 56 коп. - боргу за спожиту активну електроенергію, 5 870 грн. 34 коп. - пені, 6 101 грн. 14 коп. - інфляційних нарахувань та 313 грн. 21 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 28.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.10.2015 р. Ухвалою суду від 27.10.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 17.11.2015 р.

17.11.2015 р. представник позивача подав на адресу суду клопотання з додатками, в якому повідомляє про те, що станом на сьогоднішній день сума боргу за активну енергію в розмірі 26 048,56 грн. відповідачем погашена повністю, у зв'язку з чим просить у відповідності до ст. 80 ГПК України в цій частині провадження у справі припинити, та стягнути з відповідача 5 870 грн. 34 коп. - пені, 6 101 грн. 14 коп. - інфляційних нарахувань та 313 грн. 21 коп. - 3% річних. До клопотання долучено довідку позивача про наявність заборгованості станом на 01.11.2015 р. за жовтень 2015 р., банківські виписки з даними про проведення оплати та довідку УДКСУ у Личаківському районі м. Львова Львівської області від 12.11.2015 р. №03-58/173 в підтвердження зарахування до Державного бюджету судового збору згідно платіжного доручення №10514 від 25.06.2015 р. в сумі 1 827,00 грн.

В судовому засіданні 17.11.2015 р. представник позивача підтвердив, що відповідачем погашено основну заборгованість повністю та просить в цій частині провадження у справі припинити, в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені позовні вимоги підтримав, просив позов в цій частині задоволити.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання укладеного 14.03.2007 р. між сторонами договору про постачання електричної енергії №60816, з врахуванням внесених 01.12.2011 р. змін до договору, та додаткової угоди від 24.09.2013 р., позивач поставляв відповідачу електроенергію в обсязі визначеному договором, яку позивач зобов'язався оплачувати згідно виставлених рахунків. Проте відповідач повної оплати за поставлену йому електричну енергію за період лютий 2014 р. - серпень 2015 р. не здійснив, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 26 048,56 грн. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач у відповідності до п. 4.2.1 договору нарахував відповідачу пеню та у відповідності до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати. В процесі розгляду справи відповідачем погашено суму основного боргу повністю.

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки не повідомив. На адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі (яку було надіслано відповідачу за адресою, зазначеною як місцезнаходження відповідача згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.09.2015 р.), з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», згідно п.1.1 статуту ПАТ «Львівобленерго, зареєстрованого в новій редакції 28.03.2014 р.) (постачальником) та Закритим акціонерним товариством «Будівельне підприємство №12» (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельне підприємство №12», згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.09.2015 р.) (споживачем) 09.11.2007 року було укладено договір про постачання електричної енергії №60816, а також додаткові угоду до нього та ряд додатків.

Відповідно до розділу 1 Договору (предмет договору) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.2.2.2 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»)

Споживач в свою чергу, відповідно до умов п. 2.3.3 договору зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Додатком №2 «Порядок розрахунків» сторони погодили, зокрема, що розрахунковим періодом вважається період з 27 числа попереднього місяця до 26 числа поточного місяця(включно) та прирівнюється до календарного; остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором або розрахунковим шляхом у випадках передбачених ПКЕЕ; рахунки на оплату платежів виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу, тривалість періоду для оплати яких має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Постачання відповідачу електричної енергії за адресою Тернова, 2, позивач підтверджує підписаними та скріпленими печатками сторін актами про використану електричну енергію, зокрема, актом за грудень 2014 р., за січень - лютий 2015 р., а також актом контрольного огляду засобів обліку станом на 10.04.2015 р.

Позивач для оплати відповідачем спожитої електричної енергії надсилав останньому відповідні рахунки (долучені до справи) із зазначенням строку їх оплати, проте виставлені відповідачу в період з лютого 2014 р. по серпень 2015 р. рахунки належним чином не оплачувались, в результаті чого станом на дату подання позову до суду у останнього виникла заборгованість за вказаний період в розмірі 26 048,56 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором по своєчасній оплаті спожитої електричної енергії в період з лютого 2014 р. по серпень 2015 р., відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 26 048,56 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 5 870 грн. 34 коп. - пені, 6 101 грн. 14 коп. - інфляційних нарахувань та 313 грн. 21 коп. - 3% річних.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обо'язків (господарських зобов”язань).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов”язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач жодних пояснень по суті позовних вимог суду не надав, проти заявленої позивачем суми основного боргу не заперечив, таким чином суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем, яка згідно здійсненого позивачем розрахунку за період з 01.02.2014 р. по 01.08.2015 р. станом на 26.08.2015 р. складала 26 048,56 грн., є обґрунтованою.

Проте після подання позову до суду, відповідачем повністю погашено заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 26 048,56 грн., про стягнення якої подано позов, що підтверджується довідкою ПАТ «Львівобленерго» від 13.11.2015 р. №30-0331, банківською випискою з даними про оплату коштів та не заперечується позивачем, тому в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 26 048,56 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (відсутній предмет спору).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 Додатку №2 «Порядок розрахунків» сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р. складають 313,21 грн., та стягнення інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р. складають 6 101,14 грн., то дані суми розраховані відповідно до ст.625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача у відповідності до п. 4.2.1 договору пені, яка відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р. складає 5 870,34 грн., є обґрунтованою.

Судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1 218,00 грн., оскільки спір виник з його вини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 174, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 610, 611,612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Будівельне підприємство №12” (79053, м. Львів, вул. Балтійська, 21/46, ідентифікаційний код 01272143) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) - 5 870 грн. 34 коп. - пені, 6 101 грн. 14 коп. - інфляційних втрат, 313 грн. 21 коп. - 3% річних та 1 218 грн. 00 коп. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 048 грн. 56 коп. припинити.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.11.2015 року

Суддя Морозюк А.Я.

Попередній документ
53805959
Наступний документ
53805961
Інформація про рішення:
№ рішення: 53805960
№ справи: 914/3422/15
Дата рішення: 17.11.2015
Дата публікації: 01.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії