ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.11.2015Справа № 33/553
Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на незаконну бездіяльність державного виконавця у справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 78 683,00 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Мінським Р ГУ МВС України в місті Києві 02.07.1998 року.
від ВДВС: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 78 683,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2010 року позов задоволено частково, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 зобов'язано повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 цукор-пісок в кількості 23 (двадцять три) т. на суму 63 000,00 грн., а також стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пеню в розмірі 6 948,51 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 394,33 грн., 221,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 62,48 грн. витрат за отримання витягу з ЄДРПОУ.
10.08.2010 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2010 року, видані накази.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2011 року задоволено заяву суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 33/553. Змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду м. Києва від 10 серпня 2010 року в частині повернення цукру-піску в кількості 23 (двадцять три) тонни на суму 63 000, 00 грн. шляхом звернення стягнення на майно боржника.
26.10.2015 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Оболонського РУЮ щодо не вчинення дій, направлених на зняття арешту.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року розгляд скарги призначено на 16.11.2015 року.
У судове засідання 16.11.2015 року представники стягувача та ВДВС не з'явилися, вимоги ухвали суду від 27.10.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 36133345, № 01030 36133310 відповідно.
Представник скаржника підтримав скаргу, просив суд задовольнити.
Заслухавши представника скаржника та дослідивши наявні докази, суд вважає, що скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
В обґрунтування скарги скаржник, зазначає, що під час проведення виконавчих дій ВДВС накладено арешт на все належне майно та заборонено його відчуджувати.
Постановою від 13.09.2011 року про закінчення виконавчого провадження, закінчено виконавче провадження № 21478845 по виконанню наказу № 33/553 від 10.08.2010 року, у зв'язку із виконанням боржником рішення у повному обсязі.
Проте, державним виконавцем не вчинено жодних дій, направлених на внесення відомостей про скасування арешту до Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадженні», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Постановою відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції ВП № 21478845 про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2011 року з примусового виконання по наказу № 33/553 від 10.08.2010 року закінчено та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Частиною 3 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що за заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Скаржник подав ВДВС заяву (вх. № 1354 від 04.02.2015 року), відповідно до якої просив зняти обтяження з нерухомого та рухомого майна, у зв'язку із закриттям виконавчого провадження № 21478845.
Відповіді від ВДВС заявник не отримав.
Скаржник не надав суду будь-яких доказів звернення до ВДВС із проханням надати копії постанови про закінчення виконавчого провадження для подальшого пред'явлення їх до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Враховуючи, що скаржник не надав суду будь-які докази звернення до ВДВС із проханням видати копії постанови для пред'явлення їх до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно, тому скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відмовити.
Суддя С.М. Мудрий