ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.11.2015Справа №910/26027/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
про стягнення 2 325,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Шидловська С.В. за довіреністю № 0115-164 від 20.10.2015
від відповідача: не з'явився
02.10.2015 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (відповідач) про стягнення 2 325,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-2700/15-1296 від 05.01.2015 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Peugeot 605», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/5564006), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26027/15 та призначено розгляд справи на 02.11.2015 о 15:20 год.
16.10.2015 через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/28514 від 13.10.2015 з інформацією про страхове покриття за полісом № АІ/5564006.
В судове засідання, призначене на 02.11.2015, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.10.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином
В судове засідання, призначене на 02.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.10.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 06.10.2015 про порушення провадження у справі № 910/26027/15 та встановлено, що сторони вимоги зазначеної ухвали не виконали.
Враховуючи нез'явлення представників сторін в судове засідання, невиконання останніми вимог ухвали суду від 06.10.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 відкладено розгляд справи на 23.11.2015 об 11:10 год.
17.11.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2015, зокрема, оригіналу платіжного доручення № 8038 від 22.04.2015, письмових пояснень по справі; клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.
В судове засідання, призначене на 23.11.2015, представник позивача з'явився.
В судове засідання, призначене на 23.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 06.10.2015 та від 02.11.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.11.2015 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.11.2015 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
05.01.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та юридичною особою - Приватним підприємством «ВІП-Рент» (страхувальник) було укладено договір № 28-0199-2700/15-1296 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті (надалі -договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 09.01.2015 по 24:00 год. 08.01.2016.
15.03.2015 в місті Києві на вулиці Ірпінській сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Peugeot 605», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3. Наведене підтверджується довідкою № 59595848 про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 15.03.2015.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 30.03.2015 у справі № 759/4035/15-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягенння у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Загальний розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари моторс» № СФ-0000270 від 30.03.2015 становить 2 325,00 грн. (надалі - рахунок-фактури № СФ-0000270 від 30.03.2015).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № ДККА-43452 від 21.04.2015 по договору страхування та розрахунку суми страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2 325,00 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 8038 від 22.04.2015.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 15.03.2015) наведені визначення наступних термінів:
- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АІ/5564006. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Відповідачем на вимогу ухвал Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 та від 02.11.2015 не представлено договору (полісу № АІ/5564006) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.
Відповідно до полісу № АІ/5564006, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_3, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 29.01.2015 до 28.01.2016.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем «Peugeot 605», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АІ/5564006, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011 (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений рахунком-фактурою № СФ-0000270 від 30.03.2015, страховим актом № ДККА-43452 від 21.04.2015 по договору страхування та розрахунком суми страхового відшкодування до нього, платіжним дорученням № 8038 від 22.04.2015.
Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АІ/5564006 становить 1000,00 грн.
За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 1 325,00 грн. (2 325,00 грн. (сума страхового відшкодування, підтверджена рахунком-фактурою № СФ-0000270 від 30.03.2015, страховим актом № ДККА-43452 від 21.04.2015 по договору страхування та розрахунком суми страхового відшкодування до нього, платіжним дорученням № 8038 від 22.04.2015) - 1000,00 грн. (франшиза за полісом № АІ/5564006)).
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 1 325,00 грн.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 325,00 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню частково в сумі 1 325,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимогпозивачу належить вімовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд взяв до уваги, що позов, з яким позивач звернувся до господарського суду носить майновий характер та за його подання, враховуючи п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", позивач мав сплатити 1 218,00 грн., тоді як фактично сплатив 1 827,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9825 від 13.08.2015, а отже, в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідних клопотань про повернення зайво сплаченого судового збору позивачем до суду подано не було.
З огляду на часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 694,13 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити часково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; ідентифікаційний код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 1 325,00 грн. (одну тисячу двісті тринадцять п'ять гривень 00 коп.) страхового відшкодування, 694,13 грн. (шістсот дев'яносто чотири гривні 13 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.11.2015.
Суддя Гумега О.В.