ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.11.2015
Справа № 910/29764/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент», м. Київ
про стягнення 33 505,66 грн.,
Позивач, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, 23.11.2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 501 від 20 листопада 2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент», про стягнення 33 505,66 грн.
Подана Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва позовна заява № 501 від 20 листопада 2015 року про стягнення 33 505,66 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Також, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Доказами відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обгрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків:
- одна підстава виникнення;
- одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких грунтується позов в цілому.
Відтак, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони грунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
В позовній заяві № 501 від 20 листопада 2015 року об'єднано кілька вимог, а саме вимоги про стягнення 33 505,66 грн. за договором про надання послуг з утримання прилеглої території до місць розміщення рекламних конструкцій (ОЗР) № 23-06-13 від 01.06.2011 року та за договором про надання послуг № 14-06-13 від 14.06.2013 року.
Втім, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.
Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено 2 (два) окремих договори.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 року № 910/14842/14.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
За умовами п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
В якості доказу направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем до позовної заяви додано копію чеку (не фіскальний чек) № 4996 від 20.11.2015 року, а не оригінал, та опис вкладення до цінного листа від 20.11.2015 року, що свідчить про невиконання Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва в цій частині встановлених чинним законодавством України відповідних процесуальних вимог та призводить до наслідків, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Разом з цим, відповідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані позивачем до позовної заяви документи в повному обсязі належним чином не засвідчені, а саме: на кожному аркуші додатків до позовної заяви відсутній напис зі слів «Згідно з оригіналом», не зазначено назви посади, прізвище та ініціали особи, що засвідчувала дані документи та дати їх засвідчення.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 57, п.п. 5, 6 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву № 501 від 20 листопада 2015 року Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» про стягнення 33 505,66 грн. з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.С. Комарова