ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.11.2015Справа №910/22538/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Приватне акціонерне товариство «Ю.Ф.Сі»
Про стягнення 1 476 056,59 доларів США, що еквівалентно 32 581 764,66 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Шабанов С.В. представник за довіреністю № 207/03 від 07.09.15.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» (далі - відповідач) про стягнення 1 476 056,59 доларів США, що еквівалентно 32 581 764,66 грн., а саме: заборгованість по процентам в розмірі 185 835,58 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 4 102 045,39 грн., неустойка за прострочення сплати кредиту в розмірі 7 036 191,66 грн., неустойка за прострочення сплати процентів в розмірі 948 934,22 грн., 3% річних в розмірі 44 469,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 981 604,71 грн., неустойка за невиконання п. 4.2.5 та п. 4.2.6 кредитного договору в розмірі 19 512 991,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.15. порушено провадження у справі № 910/22538/15, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в розгляді справи третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «Ю.Ф.Сі», та призначено справу до розгляду на 22.09.15.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.09.15., 15.10.15., 03.11.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 15.10.15., 03.11.15., 17.11.15., при цьому ухвалою суду від 03.11.15. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 17.11.15. позивачем було подано письмові пояснення по справі та підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 17.11.15. вкотре не з'явився, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання 17.11.15. не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/22538/15.
В судовому засіданні 17.11.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.11.08. між акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є позивач (далі - Банк) та ТОВ "Геракл" (Первісний боржник) було укладено кредитний договір № 47-08-840-К (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Банк надав Первісному боржнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1 700 000,00 доларів США (далі - Кредит), терміном користування до 02.11.10., зі сплатою 18,0% річних для поповнення обігових коштів.
28.12.09. між ТОВ "Геракл" (Первісний боржник), ЗАТ "Ю.Ф.СІ", правонаступником якого є третя особа (далі - Позичальник) та позивачем було укладено Договір про переведення боргу № 47-09-840-К (надалі - Договір), відповідно до якого Первісним боржником переведено борг на Позичальника по Кредитному договору. Відповідно до Договору до Позичальника переходять права та обов'язки по поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат за основним зобов'язанням - Кредитним договором.
Строк дії Кредитного договору сторонами погоджено п. 8.1, яким визначено, що Кредитний договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.
26.12.13. з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за Кредитним договором, між банком і відповідачем (далі - Поручитель) був укладений Договір поруки № 21-11-980-КІ.-Р (надалі - Договір поруки), за яким Поручитель поручається перед Банком за виконання боргових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором (п.1.1.). Договором поруки забезпечуються вимоги Банку щодо сплати Позичальником (в тому числі повного виконання) його боргового зобов'язання у розмірі, валюті, строки та порядку, встановленому Кредитним договором. Зокрема Договором поруки забезпечуються вимоги Банку щодо: повернення суми кредиту, наданої Позичальнику згідно Кредитного договору (п.п. (а) п.1.2.); сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором у розмірі, валюті, строки та порядку, передбачені Кредитним договором (п.п. (б) п.1.2.); сплати пені, штрафу, неустойки у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником боргових зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору (п.п. (в) п.1.2.); інших платежів на користь Банку (п.п. (г) п.1.2.); відшкодування збитків та витрат, зумовлених порушенням Кредитного договору (п.п. (д) п.1.2.); сплата інших грошових зобов'язань, які будуть встановлені, в тому числі збільшеними у майбутньому Кредитним договором (п.п. (е) п.1.2.).
Відповідно до п. 1.7 Договору поруки Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями Кредитного договору, цілком розуміє зміст, умови та згоден виступити Поручителем за борговим зобов'язанням Позичальника.
Згідно з п. 3.1 Договору поруки Банк та Поручитель домовились, що у разі настання будь-якого або усіх перерахованих випадків порушення цього договору, Поручитель зобов'язаний за вимогою Банку здійснити дострокове виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором та зобов'язань за Договором поруки.
Положеннями п. 3.2. Договору поруки-2 Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги Банку зобов'язаний виконати боргові зобов'язання Відповідача-1 (Боржника) шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок, що визначені у вимозі Банку. Моментом виконання Боргових зобов'язань Боржника (відповідач-1) Поручителем (відповідач-2) є дата зарахування на відповідний рахунок Банку суми боргових зобов'язань Боржника, при цьому за рахунок отриманих від Поручителя грошових коштів заборгованість Боржника погашається в черговості, що передбачена Кредитним договором (п.3.3.).
Проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом, що визначений п. 1.1.2 Кредитного договору, на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів у році та календарної кількості днів у місяці. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту і не враховується день повернення Кредиту (п. 2.5 Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісяця з 27 (двадцять сьомого) по 30/31 (тридцяте/тридцять перше) число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний Позичальником рахунок по 26 (двадцять шосте) число включно місяця, в якому надано Кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно з 27 (двадцять сьомого) числа минулого місяця по 26 (двадцять шосте) число включно поточного місяця, при повному погашенні Кредиту-до дня погашення не включно Проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком, щомісяця до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця включно, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за Кредитом в повному обсязі (п. 2.7 Кредитного договору).
Згідно з п. 2.8 Кредитного договору, моментом (днем) повернення Кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Банку суми Кредиту, процентів, комісій, неустойки визначених Кредитним договором. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за Кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським до наступного банківського дня.
Позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати Кредит за цільовим призначенням та виконувати усі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Кредитним договором (п. 4.2.1 Кредитного договору).
В подальшому до Кредитного договору було укладено 14 додаткових угод, зокрема:
- № 1 від 28.12.09., за якою були внесені зміни у зв'язку із переведенням боргу з ТОВ "ГЕРАКЛ" на ЗАТ "Ю.Ф.СІ.";
- № 5 від 20.06.11., за якою починаючи з 20.06.11. процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 13% річних;
- № 7 від 24.10.12., за якою термін дії кредитного договору продовжено на строк до 03.11.14.; а п. 2.4. викладено у новій редакції: «Повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий Банком Позичальнику в строк не пізніше 03.11.14.»;
- № 8 від 11.12.12., за якою передбачено перенесення сплати процентів нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.10.12. по 26.11.12. за Кредитним договором на строк по 17.12.12. включно;
- № 9 від 08.02.13., за якою передбачено перенесення сплати процентів нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.12.12. по 26.01.13. за Кредитним договором на строк по 15.02.13. включно;
- №10 від 07.03.13., за якою передбачено перенесення сплати процентів нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.01.13. по 26.02.13. за Кредитним договором на строк по 15.03.13. включно;
- № 11 від 05.04.13., за якою передбачено перенесення сплати процентів нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.02.13. по 26.03.13. за Кредитним договором на строк по 15.04.13. включно;
- № 12 від 30.04.13., за якою п. 2.7. викладено у новій редакції: «Проценти за поточний календарний місяць Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком, щомісяця до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця включно, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за Кредитом в повному обсязі»;
- №13 від 14.10.13. Кредитний договір доповнено п. 4.2.12 «процентна ставка може збільшитись на 2 процентних пункти з 01.04.14. до моменту надання документів зазначених у цьому пункті2;
- № 14 від 26.12.13., за якою передбачено: починаючи з 26.12.13. п. 4.2.11 Статті 4 Кредитного договору (вимоги до звітності позичальника) вважати таким, що втратив чинність, відповідно п.4.2.12 Статті 4 Кредитного договору, вважати п. 4.2.11 Кредитного договору.
Спір у справі виник в зв'язку з порушенням відповідачем умов Кредитного договору.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, обґрунтування своєї правової позиції в справі не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами Кредитного договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III ЦК України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по процентам в розмірі 185 835,58 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 4 102 045,39 грн. за період з 04.11.14. по 27.07.15. та неустойку за прострочення сплати процентів в розмірі 948 934,22 грн. за період з 07.11.14. по 27.07.15.
Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем процентів та неустойки за прострочення сплати процентів, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним та обґрунтованим, внаслідок чого з відповідача на корись позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам в розмірі 185 835,58 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 4 102 045,39 грн. та неустойка за прострочення сплати процентів в розмірі 948 934,22 грн.
Щодо вимог про стягнення неустойки за невиконання п. 4.2.5 та п. 4.2.6 Кредитного договору в розмірі 19 512 991,68 грн., неустойки за прострочення сплати кредиту в розмірі 7 036 191,66 грн., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 44 469,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 981 604,71 грн., суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 7.3 Кредитного договору Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за Кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п. 4.2.6, п. 4.2.7 Кредитного договору за кожний факт порушення.
Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за Кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п. 4.2.4, п. 4.2.5, 4.2.8-4.1.10 Кредитного договору за кожний факт порушення.
Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п.1.1.3. Кредитного договору, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік-365/366 (триста шістдесят п'ять/триста шістдесят шість) днів, місяць - рівний календарній кількості днів.
Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення неустойки за прострочення сплати кредиту в розмірі 7 036 191,66 грн., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 44 469,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 981 604,71 грн., неустойки за невиконання п. 4.2.5 та п. 4.2.6 Кредитного договору в розмірі 19 512 991,68 грн. позивач посилається на те, що при поданні даного позову позивач на підставі ст. 35 ГПК України звільнений від обов'язку доказування обставин невиконання умов Кредитного договору та наявності заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 700 000,00 доларів США, процентів, правомірності застосування положень кредитного договору щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню основної суми кредиту, сплати 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, неустойки на підставі п. 7.3 Кредитного договору, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.15. у справі № 910/25973/14 встановлено факт наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Разом з тим, у відповідності до бази данних «Діловодство спеціалізованого суду», рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.15. у справі № 910/25973/14 було оскаржено до Київського апеляційного суду та станом на день прийняття рішення в даній справі не набрало законної сили.
Оскільки за результатами розгляду справи № 910/25973/14 в Київському апеляційному господарському суді буде встановлено, зокрема, розмір заборгованості за основною сумою кредиту по Кредитному договору, на підставі розміру якої позивачем нараховуються неустойка за невиконання п. 4.2.5 та п. 4.2.6 Кредитного договору, неустойка за прострочення сплати кредиту, 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, вимоги позивача в цій частині є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.
За приписами ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання позову 26.08.15. (дата поштового штемпеля)) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача в розмірі 73 080,00 грн. та стягується в доход спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 28; ідентифікаційний код 38465585) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41; ідентифікаційний код 19357489) заборгованість по процентам в розмірі 185 835 (сто вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) доларів США 58 центів, що згідно курсу НБУ станом на 28.07.15. еквівалентно 4 102 045 (чотири мільйони сто дві тисячі сорок п'ять) грн. 39 коп. та неустойку за прострочення сплати процентів в розмірі 948 934 (дев'ятсот сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 22 коп.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 28; ідентифікаційний код 38465585) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.11.15.
Суддя Т.М. Ващенко