ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2015 року м. Київ № 826/25596/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
Приватного підприємства «БЛАСКО»
до Державної фіскальної служби України
про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного підприємства «БЛАСКО» (далі також - ПП «БЛАСКО», позивач) до Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС України, відповідач), в якому позивач просить:
- визнати неправомірними дії ДФС України, які полягають у корегуванні числових показників податкового кредиту позивача, які підлягають врахуванню системою електронного адміністрування податку на додану вартість;
- стягнути на користь ПП «БЛАСКО» з Державного бюджету України суму сплаченого у зв'язку із ввезенням товарів на митну територію України податку на додану вартість у розмірі 144 814, 66 гривень.
Згідно п. 3 ч. 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також - Закон), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Водночас, згідно ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та за подання адміністративного суду позовної заяви не майнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року №165/11/13-12, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Як вбачається з позовної заяви позивача, вона містить як позовні вимоги немайнового характеру (визнання дій неправомірними), так і позовні вимоги майнового характеру (стягнення коштів).
Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Всупереч зазначеним нормам, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору майнового характеру на суму 2 172, 22 грн. (1,5 відсотка ціни позову) та немайнового характеру 1 218, 00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).
Між тим, суд зазначає про те, що згідно ч. 4 статті 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Дана позовна заява підписана директором ПП «БЛАСКО» Білозеровим О.В. 28 жовтня 2015 року.
До позовної заяви додано оригінал квитанції № 125-1251/1 від 29 вересня 2015 року на суму 2 172, 22 грн., із зазначенням платежу: судовий збір за позовом ПП БЛАСКО, Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суд не приймає до уваги вказану квитанцію, як доказ сплати судового збору за подання даного позову з огляду на наступне.
Згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», квитанція № 125-1251/1 від 29 вересня 2015 року на суму 2 172, 22 грн., була прийнята Окружним адміністративним судом міста Києва як доказ сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви приватного підприємства «БЛАСКО» до Державної фіскальної служби України про стягнення суми у розмірі 144 814, 66 грн.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року по справі № 826/24079/15 відмовлено у відкритті провадження за позовом приватного підприємства «БЛАСКО» до Державної фіскальної служби України про стягнення суми у розмірі 144 814, 66 грн.
Частина 1 статті 3 Закону встановлює обов'язок особи, яка подає до суду позовну заяву чи іншу заяву, передбачену процесуальним законодавством справляти судовий збір.
Незважаючи на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року ПП «БЛАСКО» відмовлено у відкритті провадження у справі та повернуто позовні матеріалі, суд не може повторно прийняти квитанцію № 125-1251/1 від 29 вересня 2015 року про сплату судового збору за подання іншої позовної заяви, тому що позивач зобов'язаний справляти судовий збір за подання кожної окремої позовної заяви, з якою звертається до суду.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1 статті 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тобто, зазначений нормативно-правовий акт, передбачає можливість повернення ПП «БЛАСКО» сплаченого судового збору за квитанцією від 29 вересня 2015 року, у зв'язку із прийнятим рішенням суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, позивачем судовий збір за подання вказаної позовної заяви не сплачено.
Відповідно до ч. 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що містить одночасно майнову та немайнову вимоги.
Керуючись статтями 106- 108 КАС України, суд, -
1. Залишити позовну заяву приватного підприємства «БЛАСКО» без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 статті 108 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя П.В. Вовк