ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 листопада 2015 року № 2а-5041/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2011 року № 0034901510 та № 0034921510.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі №2-а-5041/12/2670 скасовано. Справу №2-а-5041/12/2670 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року адміністративну справу № 2а-5041/12/2670 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 жовтня 2015 року.
У судовому засіданні 06 жовтня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову.
Також, у судовому засіданні 06 жовтня 2015 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Працівниками контролюючого органу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період II квартал 2011 року позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 31 жовтня 2011 року № 3636/15-27/13345568, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме - завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 165 921 951,00 грн. та зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток на 145 757,00 грн.
За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року №0034901510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 165 921 951,00 грн. та №0034921510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 145 757,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, у якій відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у розмірі 165 921 951,00 грн.
У зв'язку з набранням чинності 01 квітня 2011 року розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на облік у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2010 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.
Отже, спір між сторонами виник з приводу правомірності застосування позивачем приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначені особливості застосування у 2011-2012 році пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01 квітня 2011 року норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою було визначено обмеження щодо врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.
Як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 вказаного Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.
При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.
Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01 січня 2010 року так і суми, яки виникли у попередніх роках.
Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01 січня 2011 року.
В свою чергу, на підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
При цьому, тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року №114.
У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто, у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.
Водночас, ні Закон, ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.
Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що виникло у попередніх податкових періодах.
Разом з тим, надаючи оцінку правомірності рішень податкового органу про визначення податкових зобов'язань внаслідок завищення платниками податку суми від'ємного значення з податку на прибуток, необхідно досліджувати формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків та у разі встановлення порушення платником податку інших правил оподаткування не пов'язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" прийняти рішення з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень.
У розглядуваному випадку до предмета доказування у справі належать обставини щодо підстав виникнення у платника збитків у відповідній сумі.
Так, з акту перевірки позивача вбачається, що збитки 2010 року у нього виникли в результаті нарахування та сплати курсових різниць та процентів по кредитах.
У матеріалах справи містяться акти від 30 жовтня 2009 року №647/1-23-07/13345568 та від 04 березня 2011 року №143/1-23-20/13345568 про результати планових виїзних перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року та з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, відповідно.
Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 10 серпня 2015 року зазначила, що суди не надали будь-якої правової оцінки вказаним обставинам, правильність висновків, викладених у вказаних актах не перевірили.
Також, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне наголосила, що у разі встановлення обставин, що свідчать про порушення платником умов формування валових витрат, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу витрат, що враховувалися в розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток. А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було дослідити, за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі, перевірити реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених, зокрема, у статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Частиною 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
За таких обставин, враховуючи вказаний висновок Вищого адміністративного суду України, суду необхідно встановити за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі, перевірити реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених, зокрема, у статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та контрагентами, обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Як вбачається з актів від 30 жовтня 2009 року №647/1-23-07/13345568 та від 04 березня 2011 року №143/1-23-20/13345568 про результати планових виїзних перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року та з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД протягом 2007 - 2010 років укладались договори доручення, агентські договори, договори доручення на купівлю продукції, за умовами яких - Довіритель (ТОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД) доручав, а Повірені (Комерційні агенти) надавали послуги щодо вчиненні від його імені та за його рахунок дій із сприяння в укладанні угод з придбання та поставки продукції.
Вищезазначені Договори укладались із наступними фізичними особами - підприємцями: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16
Разом з тим, будь-які первинні документи які б вказували би на те, за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі; підтверджувало реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених, зокрема, у статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в матеріалах справи відсутні.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року зобов'язано сторін, зокрема, позивача надати письмові пояснення та докази з приводу висновків, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року, зокрема з приводу: руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Проте будь-яких первинних документів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем не надано.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких первинних документів які б вказували би на те, за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі; підтверджували б реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених, зокрема, у статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з огляду на наявні в матеріалах справи докази та на висновок Вищого адміністративного суду України, викладений в ухвалі від 10 серпня 2015 року, суд дійшов висновку про необхідність відмові у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник