490/8967/15-ц
нп 2/490/4344/2015
11 листопада 2015 року м.Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Мамаєвої О.В. при секретарі - Костюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,-
08 вересня 2015 року позивач звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про визнання права власності на будинок, розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Майстерська б.№ 64. В обгрунтування позовних вимог позивач вказала, що 21.03.2011 року померла її мати - ОСОБА_2., після її смерті відкрилась спадщина у вигляді вказаного житлового будинку. Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки неможливо встаноити склад спадкового майна, розмір частки спадкодавиці та її матері, ОСОБА_3 у спадщині, що залишилась після смерті ОСОБА_4, яка померла 23.11.1982 року та ОСОБА_5, який помер 27.12.1983 року. Виходячи з вищевикладеного позивач просила суд, позов задовольнити. Ухвалою суду від 04 листопада 2015 року до участі у справі залучено Миколаївську міську раду в якості належного відповідача, замість Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області. У судове засідання сторони не з'явились, про день слухання справи повідомлялись належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, про причини неявки суд не сповістив. Справа розглядалася судом у порядку заочного провадження з дотриманням вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України. Суд, оглянувши письмові докази по справі, спадкову справу № 169/2014 ОСОБА_2, яка померла 21.03.2011 року, вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були складені заповіти, згідно яких останні заповіли належні їм частини житлового будинку № 64, який розташований по вулиці Майстерській в м.Миколаєві своїй дочці ОСОБА_6, та онукам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частинах /а.с.11,12/. Рішенням Центрального суду м.Миколаєва від 23.07.2015 року встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними батьками ОСОБА_6 /а.с.21-22/. В спадковій справі є відомості про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 всіма особами, що вказані в обох заповітах, крім ОСОБА_7 /а.с.7/. 10.12.1999 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с.50/. 21.03.2011 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с. 17/. Судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак не оформила свідоцтво про право власності. 25.03.2014 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 /а.с. 44/. 19 вересня 2014 року державним нотаріусам винесена постанова про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 64 по вул.Майстерській у м.Миколаєві після смерті ОСОБА_2, так як неможливо встановити склад спадкового майна /а.с. 7-8/. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із наступного. Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його едійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб позивач уклала шлюб 26.09.2009 року, після чого остання отримала прізвище ОСОБА_1. /а.с.66/ Таким чином, позивач є спадкоємцем 1 черги за законом. Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Належність спадкого майна - домоволодіння № 64 по вул.Майстерській в м.Миколаєві спадкодавцям підтверджується наступним: Договором купівлі-продажу № 9824/2 від 08.10.1938 року, згідно якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Іванінвна придбали домоволодіння № 56 по вул.Майстерській в м.Миколаєві /а.с.13/; Договором про порядок користування співвласників від 03.10.1955 року, згідно якого в користування ОСОБА_10 Іванінвні відійшло 53/100 частини домоволодіння, а ОСОБА_9 47/100 частини домоволодіння /а.с.83/; Договором дарування 04.10.1955 року, згідно якого ОСОБА_9 подарував ОСОБА_10 47/100 частини домоволодіння, що знаходиться по вищевказаній адресі /а.с.71/; Свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя від 07.10.1955 року, відповідно до якого ОСОБА_10 належить 147/200 частини домоволодіння з усіма господарськими будівлями та спорудами, а ОСОБА_5 належить 53/200 частини домоволодіння з усіма господарськими будівлями та спорудами /а.с.85/. Перейменування домоволодіння "№56" на "№64", яке розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул. Майстерьська в м.Миколаєві, підтверджується будинковою книгою /а.с.72-78/ та довідкою ММБТІ /а.с.90/. Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі вищевикладеного суд, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст.3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 328, 377, 392, 1223, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування- задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок № 64 з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Майстерськау порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 21 березня 2011 року. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя О.В.Мамаєва