07.05.2013
Справа № 2/489/10/2013
Іменем України
7 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Спінчевської Н.А.,
при секретарі - Ковальовій С.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2009 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Згідно свідоцтва про шлюб прізвище відповідачки «Пашинова» 22 листопада 2008 року змінено на «Самойленко».
Позивач вказує на те, що 22 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11235678000. Згідно договору Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 91000, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом протягом перших 30 календарних днів в розмірі 12,4 % на рік з кінцевим терміном повернення 22 жовтня 2022 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 22 жовтня 2007 року був укладений договір іпотеки, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., Березанський р-н, с. Коблево, вул.Сонячна,15.
Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 26 лютого 2009 року існує заборгованість перед банком в сумі 718 975 грн. 01 коп.
Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст.,526, 536, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 718 975 грн. 01 коп., а також сплачені позивачем судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Про час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином.
В судому засіданні 7 квітня 2011 року та 24 травня 2011 року відповідачка позов не визнала, пояснивши суду, що заяву на видачу готівки вона не робила, грошових коштів в кредит не отримувала, земельну ділянку не купувала.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11235678000. Згідно договору Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 91000, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом протягом перших 30 календарних днів в розмірі 12,4 % на рік з кінцевим терміном повернення 22 жовтня 2022 року.
22 жовтня 2007 року на підставі заяви про видачу готівки № 57 Банком проведена операція з видачі з поточного рахунку 91000,00 дол. США, що еквівалентно 459550 грн. 00 коп.
В той же день, 22 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., Березанський р-н, с. Коблево, вул.Сонячна,15.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За правилами ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства й у строки передбачені цим договором.
Статтею 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Згідно положень пункту 2 глави 3 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Національного Банку України від 14 серпня 2003 року №337, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 05 вересня 2003 року за № 768/8089 (яка діяла на час видачі кредитних коштів), з каси банку готівка видається фізичним особам за видатковим документом - заявою на видачу готівки з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо).
В судовому засіданні встановлено, що кредитні кошти в сумі 91000, 00 дол. США відповідачка ОСОБА_2 не отримувала.
Так, згідно висновку експертизи № 741 від 15 червня 2010 року, призначеної постановою старшого слідчого по ОВС СУ УБОЗ УМВС України в Миколаївській області від 14 червня 2010 року під час провадження у кримінальній справі, порушеної за фактом заволодіння шляхом шахрайства коштами АТ «УкрСиббанк» за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підпис в заяві на видачу готівки № 57 від 22 жовтня 2007 року в графі «Підпис отримувача» виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням підпису - оригіналу ОСОБА_2
Крім того, як вбачається з постанови старшого слідчого від 14 червня 2010 року під час слідства встановлено, що 22 жовтня 2007 року невстановлені особи, знаходячись в смт. Березнака Миколаївської області, за попередньої змовою, шляхом обману та зловживання довірою працівників АТ «УкрСиббанк» при оформленні споживчого кредиту на ім'я ОСОБА_2 заволоділи кредитними коштами в сумі 91000,00 дол. США.
Згідно довідки СУ УМВС України в Миколаївській області від 16 квітня 2013 року провадження досудового слідства у кримінальній справі, порушеній за ознаками ч.4 ст. 190 КК України за фактом незаконного заволодіння коштами ПАТ «УкрСиббанк» шляхом обману зупинено у зв'язку із не встановленням особи, що вчинила злочин, на підставі п.3 ст. 206 КПК України (в редакції 1960 року).
За таких обставин суд вважає, що позов Банку є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В позові публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.А. Спінчевська