20.11.2015
Справа №2/489/583/15
20 листопада 2015 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У грудні 2014 р. Банк звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з ОСОБА_1, спадкоємця позичальника ОСОБА_2, суму боргу за кредитним договором від 20 жовтня 2006 р. в розмірі 11429,78 грн.
В обґрунтування позову Банк послався на те, що спадкоємець ОСОБА_1 не задовольнив вимоги про повернення суми боргу.
В судове засідання представник Банку направив заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 20 жовтня 2006 р. він звернувся до Банку з проханням відкрити рахунки та надати банківські послуги (а.с.8, зворот пункт 6). В свою чергу, Банк в цій заяві визначив вид банківської послуги - кредитна карта «Універсальна» у гривні з лімітом 3000 грн.
Відповідно до розрахунку по кредитному договору станом на 01 травня 2014 р. борг позичальника складає за кредитом 3016,14 грн., за процентами 8413,64 грн. (а.с.6,7).
Відповідно до копії спадкової справи №493/2014 р. заведеною 20 серпня 2014 р. Другою миколаївською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 помер 25 вересня 2013 р. в м. Миколаєві. Спадкова справа заведена за заявою Банка від 08 серпня 2014 р. про включення кредиторських вимог в сумі 11429,78 грн. до спадкової маси та повідомлення спадкоємців про наявність цієї заборгованості. В заяві до нотаріальної контори Банк зазначив, що про смерть ОСОБА_2 дізнався на теперішній час (а.с.50,51).
19 вересня 2014 р. поштою Банк направив претензію від 11 вересня 2014 р. спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 11429,78 грн.
На час відкриття спадщини ОСОБА_2 з ним проживав та відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняв її його син ОСОБА_1 (відповідач).
Втім, до нотаріальної контори ОСОБА_1 не звертався, свідоцтво про право на спадщину на будь - яке майно не отримував.
У відповідності до довідки Центру надання послуг пов'язаних з використанням автомобільних засобів з обслуговування м. Миколаїв від 16 липня 2015 р. за ОСОБА_2 жодних транспортних засобів зареєстровано не було.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08 липня 2015 р. та довідки КП «Миколаївське МБТІ» від 11 листопада 2015 р. право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 не зареєстровано.
Доказів на передання спадкоємцю будь-якого спадкового майна в натурі судом не здобуто.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Результат аналізу указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.
Крім того, частиною другою зазначеної норми передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги саме до спадкоємців, а не до нотаріальної контори.
В даному випадку, через відсутність доказів іншому, суд вважає, що Банк пред'явив вимоги до спадкоємця ОСОБА_1 протягом 6 місяців з дня коли він довідався з про смерть позичальника, оскільки зі змісту претензії банку до нотаріальної контори більш точної дати, як і встановити факт пропуску такого строку неможливо.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач ( ст. ст. 11, 27, 31 ЦПК України).
Отже відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд не може вийти за межі позовних вимог, які не змінювалися ні за змістом, предметом, підставою.
В матеріалах справи відсутні належні докази про наявність у ОСОБА_2 спадкового майна, його виду, переліку, вартості, а також того, що таке майно перебувало в місці відкриття спадщини та фактично прийнято ОСОБА_1
Ці обставини мають суттєве значення, оскільки відсутність таких доказів позбавляє суд можливості визначити межі майнової відповідальності правонаступника відповідача перед позивачем, її співмірність з заявленою сумою позову.
Більш того, Банк не заявляв вимоги про стягнення заборгованості в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до п. 32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Розрахунок заборгованості ОСОБА_2 виконаний на 01 травня 2014 р., тобто проценти нараховувалися після смерті позичальника. Але спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Отже позов Банку є необґрунтованим і у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький