Справа № 2-1733/2010
"11" серпня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, Дніпровське РУГУ МВС України в місті Києві - про визнання права користування квартирою,
Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 була надана на підставі ордера в 1996 році ОСОБА_3, який був квартиронаймачем даної квартири. На момент подачі позову до суду в спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_3 та його онук ОСОБА_2 На даний час ОСОБА_3 являється померлим. Майже 20 років в спірній квартирі вона проживає без реєстрації як законна дружина померлого ОСОБА_3 Шлюб між ними укладався двічі: перший раз в 1989 році, потім шлюб було розірвано і повторно уклали шлюб в 2006 році. В процесі спільного життя з ОСОБА_3 вони разом вели спільне господарство, самі утримували житло, проводили в квартирі ремонти, самостійно сплачували квартплату та комунальні послуги і несли всі експлуатаційні витрати по утриманню житла. В спірній квартирі вона проживає без реєстрації, так як відповідач ОСОБА_2 не надає на це своєї згоди, при тому, що сам перейшов на постійне місце проживання до своїх батьків та відмовляється припинити свою реєстрацію в спірній квартирі. Відповідач ОСОБА_2 не виконує обов"язків згідно з договором найму спірного житла, не приймає ніякої участі в утриманні житла. В спірній квартирі відповідач ОСОБА_2 був прописаний після його народження 20.11.1988 року, але проживав в ній лише до виповнення йому п"яти років. Відповідач, будучи зареєстрованим в квартирі наймача - померлого, відмовляється від надання згоди на її реєстрацію в спірній квартирі та від зміни адреси своєї реєстрації. Залишаючись зареєстрованим в спірній квартирі, відповідач порушує її право проживання, користування спірною квартирою, при тому, що вона є правонаступником після смерті чоловіка. В судовому засіданні позивачка, її представник підтримали свої позовні вимоги, просили їх задовольнити. Позивачка пояснила, що вона є правонаступником, спадкоємцем померлого чоловіка, якого вона доглядала і має право жити в місті Києві. Не заперечувала, що має реєстрацію в приватному будинку в селі Красилівка, де живе її син, це будинок залишився після смерті її першого чоловіка. Не заперечувала і того, що в спірній квартирі на даний час проживає вона, про рішення судів щодо права користування відповідача знає, але останнього в квартиру не впускає. Зазначила, що їй 60 років, вона не подужає жити в селі. Підтвердила, що вона з покійним чоловіком дійсно здавала 2 кімнати в спірній квартирі в оренду. Представник позивачки підтримав викладені обставини та просив врахувати, що позивачка має право на вселення до свого чоловіка відповідно законодавства, вони разом прожили 23 роки, вона є його спадкоємицею. Відповідач ніякої участі в утриманні спірної квартири, в здійсненні ремонтів не приймав, за квартиру оплат не здійснював, не вів спільне господарство з наймачем - померлим.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що викладені позивачкою обставини не відповідають дійсності, спірна квартира з 2001 року по 2006 рік здавалася в оренду, за квартиру оплату здійснював померлий квартиронаймач, а з 2001 року - квартиранти. Просив врахувати, що позивачка має житло, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Дніпровським районним судом міста Києва 23.11.2009 року було прийнято рішення, відповідно до якого ОСОБА_2 було вселено в спірну квартиру та було зобов"язано ОСОБА_3 не чинити йому перешкод в користуванні квартирою, однак дане рішення по цей час не виконане.
Третя особа КП по УЖГ Дніпровського району міста Києва в судове засідання не з"явилася, від представника надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутності.
Третя особа Дніпровське РУГУ МВС України в місті Києві в судове засідання не з"явилася, надали заяву з проханням слухати справу у відсутності їх представника.
Вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в суді та не підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що 05.03.1966 року було видано ордер на ім"я ОСОБА_3 на отримання квартири №47, в будинку №6 на Русанівському масиві (в подальшому адреса даної квартири була визначена - квартира АДРЕСА_2). Дану квартиру ОСОБА_3 отримав на свою сім"ю в складі п"яти осіб - він, його дружина ОСОБА_4, дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та сина ОСОБА_6 Станом на час подачі позову до суду в спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_3 та його онук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - відповідач по справі. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02.08.2007 року дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_6 була визнана такою, що втратила право користування спірною квартирою, справа була за позовом ОСОБА_3 В задоволенні його вимог щодо визнання втратившими право користування спірною квартирою дітей ОСОБА_6, в тому числі ОСОБА_2 (відповідача), було відмовлено. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23.11.2009 року було вселено ОСОБА_2 (відповідача) до спірної квартири та зобов"язано ОСОБА_7 не чинити йому перешкод в користуванні спірною квартирою. В задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3 про зняття його онука ОСОБА_2 з реєстрації було відмовлено. Встановлено, що вказане рішення по сьогоднішній день не виконане, перешкоди в його виконанні чинить ОСОБА_1
З наданих копій свідоцтва про одруження встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 двічі укладали шлюб - перший раз 20.09.1989 року, потім розлучилися, і вдруге уклали шлюб 27.10.2006 року. В період знаходження справи в суді ОСОБА_3 помер 09.03.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. З оригіналу паспорту, який оглядався судом при встановленні особи, та з пояснень самої позивачки встановлено, що остання з 1996 року по теперішній час зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто мала і має житло, реєстрацію. З довідок Красилівської сільської ради Чернігівської області села Красилівка слідує, що позивачка - ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. З довідки ЖРЕО-420 та копії типового договору найму приміщення слідує, що з 2001 року в спірній квартирі проживали квартиранти, за що останні сплачували кошти. Вказаний типовий договір оренди укладався ОСОБА_3, жодної відмітки чи посилання на згоду законного представника неповнолітнього на той час - ОСОБА_2 (відповідача), який мав право користування спірним житлом (був зареєстрований), немає. З пояснень сторін встановлено, що позивачка ОСОБА_1, зареєструвавши шлюб з ОСОБА_3 в 2006 році, не отримувала від відповідача (його законного представника), який був зареєстрований в спірній квартирі, згоду на її вселення, як дружини наймача.
Посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що за спірне житло комунальні витрати несла вона з чоловіком ОСОБА_3, а відповідач не сплачував за житло, судом не може бути прийняте до уваги, так як відповідач став повнолітнім в 2006 році, за спірну квартиру ОСОБА_3 з ОСОБА_1 отримували кошти від передачі в оренду спірної квартири стороннім особам, без згоди іншого законного користувача - відповідача. Крім того, суду не було надано жодних даних чи доказів того, що ОСОБА_1 здійснювала оплату спірної квартири за своє проживання в ній, оплати здійснювалися за кількістю зареєстрованих в квартирі осіб, позивачка не надала доказів і не зазначала про те, що вона писала заяву до ЖРЕО, що проживає в спірній квартирі та просить здійснювати на неї нарахування квартплати. Довідка з ЖРЕО -420 (а.с.13) про те, що ОСОБА_1 проживає в спірній квартирі без реєстрації та сплачує за комунальні послуги з 01.01.2008 року не може бути врахована, так як ЖРЕО не може мати інформацію хто саме вносить оплату за житло. Крім того, 2008 рік є часом, коли вже йшли судові спори по спірному житлу.
Судом не можуть бути прийняті до уваги і надані акти про проживання в спірній квартирі позивачки, так як вони складені в грудні 2008 року, квітні 2009 року (під час судових спорів) та тому, що дані акти спростовуються довідкою з Красилівської сільської ради Чернігівської області села Красилівка щодо проживання позивачки в даному селі, та довідкою з ЖРЕО-420 щодо передачі спірної квартири в оренду стороннім особам.
Безпідставними є посилання сторони позивача на те, що позивачка є спадкоємицею померлого чоловіка - ОСОБА_3 і тому має право на спірне житло, так як дана квартира не перебуває у власності, належить до державного житлового фонду.
Стосовно заяв від імені ОСОБА_9 (а.с.123,124) щодо згоди та прохання зареєструвати позивачку ОСОБА_1 в спірну квартиру, суд приходить до наступного. На заяві, на якій дата написання вказано "15.02.2010 року", справжність підпису посвідчено секретарем сільради "16.02.2010 року", що є невідповідним вимогам закону, так як складення та підпис заяви має бути у присутності відповідальної особи (що посвідчує підпис). Крім того, дана заява невідомо кому адресована. Друга заява від 16.02.2010 року адресована до ЖРЕО 420, в той час коли справа знаходиться на розгляді в суді. Написані дані заяви були за 20 днів до смерті ОСОБА_3
Судом враховується і те, що спірна квартира була отримана на сім"ю ОСОБА_3, в тому числі і його дочку - матір відповідача ОСОБА_6 Відповідач є онуком ОСОБА_6, протягом останніх трьох років намагається відновити своє порушене право в судах щодо користування спірним житлом, перешкоди в його користуванні на даний час чинить позивачка ОСОБА_1, яка не маючи ніякого законного права, не впускає відповідача, як законного користувача, до спірної квартири. При цьому - позивачка ОСОБА_1 забезпечена житлом, має реєстрацію, згоди на її реєстрацію на спірній площі від відповідача, який на даний час є єдиною зареєстрованою в спірній квартирі особою, вона не має. Пояснення позивачки стосовно того, що їй 60 років і вона не подужає жити в селі, не можуть бути підставою для задоволення позову та визнання за нею права користування житлом в місті Києві - в спірній квартирі.
Відповідно до ст.65 ЖК України наймач має право в установленому порядку, за письмовою згодою всіх членів сім"ї, вселити в займане ним приміщення свою дружину і такі особи набувають рівного з іншими членами сім"ї права користування даним жилим приміщенням. Як зазначено вище, дані вимоги не були виконані. Крім того, позивачка має реєстрацію на іншій житловій площі всі ці роки і по сьогодні забезпечена іншим житлом, права користування спірною квартирою не набула. Навпаки, не маючи законних прав на спірне житло, перешкоджає відповідачу в користуванні спірною квартирою, не впускає його на дане житло, перешкоджає виконанню судового рішення від 23.11.2009 року.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.65 ЖК України, ст.ст.60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, Дніпровське РУГУ МВС України в місті Києві - про визнання права користування квартирою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: