Справа № 2-38/2010
"04" червня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауригер», Приватного підприємця «Пилипенко», ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про стягнення солідарно страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди та зустрічну позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауригер», Приватного підприємця «Пилипенко», ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_1 - про стягнення регламентної виплати та збитків,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 21.01.2007 року о 5 год. 30 хв. на території охороняємої стоянки, яка належить відповідачу ТОВ "Ауригер", сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено декілька автомобілів, в тому числі і належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1. Як було з"ясована, його автомобіль було пошкоджено відповідачем ОСОБА_4, який перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем ПП Пилипенко, виїхав на автомобілі, що ним обслуговувся на мийці, та скоїв зіткнення з його транспортним засобом, що знаходився на охороняємій стоянці, яка належить ТОВ "Ауригер". Відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адмінправопорушення та було його притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області. Крім цього, за незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем «Вольво», яким було спричинено шкоду його власнику ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. З ст. 289 КК України, що підтверджено вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 04.06.2007 року.Відповідно до даного вироку було встановлено, що підсудні, одним з яких є відповідач по справі - ОСОБА_2, разом з ОСОБА_5 незаконно заволоділи транспортним засобом при наступних обставинах. Так, 20.01.2007 року, приблизно о 17 год. 00 хв., потерпілий ОСОБА_3Є з метою хімчистки салону свого автомобіля «ОСОБА_5 С60», д.н.з. НОМЕР_2, приїхав на автомийку «Блиск», яка належить ПП Пилипенко, та залишив свій автомобіль до ранку на території мийки разом з ключами. Після цього, 21.01.2007 року, відповідач по цій справі ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, після проведення робіт по хімчистці салону автомобіля «Вольво», разом з ОСОБА_5, який також неофіційно працював у ПП Пилипенко, незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем «Вольво», в результаті чого, під час керування ОСОБА_2 здійснив наїзд на стоячі на охороняємій стоянці відповідача ТОВ «Ауригер» транспортні засоби, одним з яких виявився автомобіль НОМЕР_3, чим спричинив останньому матеріальні збитки. Таким чином, відповідно до положень п. 4 ст. 61 ЦПК України, яка містить підстави звільнення від доказування, вбачається, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до положень ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа, якою є ПП Пилипенко, з яким перебував у трудових відносинах ОСОБА_2, що було встановлено й вироком суду, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Зокрема Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи також відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу. Відповідно до положень ст. 942 ЦК України зберігач, яким є ТОВ «Ауригер», зобов'язаний був вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (мається на увазі - дотримання протипожежних норм, санітарних, охоронних й інших правил, в тому числі й страхування майна). Зберігач-підприємець відповідає за загибель речей, якщо не доведе, що причиною були надзвичайні і невідворотні за даних умов обставини. Відповідно до положень ст. 950 ЦК України «за втрату або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах». Відповідно до положень п. п. 6, 27, 28 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках Автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), відповідну огорожу, освітлення, телефонний зв'язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в'їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець. Крім того, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Згідно наданих до справи фотознімків, слідує, що дана автостоянка не відповідає вимогам вказаних правил та вимог ДБН. Відповідно до положень ст. 1190 ЦК України «особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим». Враховуючи вказане, вважав, що саме з вини всіх відповідачів, а саме: ОСОБА_2, який заподіяв безпосередньо йому шкоду; з вини СПД Пилипенко, яка фактично допустила до роботи останнього разом із ОСОБА_5, без відповідних повноважень та доручила виконання роботи, тобто своєю бездіяльністю сприяла заподіянню такої шкоди потерпілому; а також з вини керівництва ТОВ «Ауригер», що не забезпечило належних умов зберігання майна позивача, їх спільними діями та бездіяльністю заподіяну позивачу матеріальну шкоду, вартість якої була визначена у звіті № 604 від 28 лютого 2007 року оцінювача ТОВ «Експертної компанії «Укравтоекспертиза - Стандарт» в розмірі 17 500 грн. 73 коп. При цьому згідно Акту вартість відновлювального ремонту ТЗ позивача становить 34 616 грн. 60 коп. Враховуючи, що жоден із відповідачів шкоду позивачу не сплатив, останній змушений був відновити свій автомобіль за власні кошти та понести витрати відповідно до Заказ-Наряду СТО «Мустанг», що підтверджується квитанцією за № 18 від 8 червня 2007 року, наданою позивачем на суму в розмірі 28 865 грн. 00 коп. Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", автомобіль позивача було застраховано у Страховій компанії "УСК «Гарант-Авто", що підтверджується Полісом № ВА/7960254 від 26.08.2006 року. Відповідно до п.п.'"а" п. 41.1 ст. 41 цього Закону, відшкодувати шкоду завдану потерпілим у ДТП, у разі якщо винна особа не застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язано на протязі місяця (п. 37.1 ст. 37 Закону) Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі за текстом - МТСБУ). 04.07.2007 року співвідповідач по справі Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило регламентну виплату, оцінену спеціалістом у розмірі 17 500 грн. 73 коп. Таким чином, на сьогоднішній день не сплаченою залишалася сума, яка складається з фактичних витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу та становить суму в розмірі 11 364 грн. 27 коп. Крім цього, внаслідок пошкодження автомобіля в результаті ДТП позивач зазнав значної моральної шкоди. Так, в результаті пошкодження автомобіля позивач, який є суб"єктом підприємницької діяльності, на довгий час був позбавлений права на користування транспортним засобом, що в свою чергу вплинуло на його бізнес. Через неможливість тривалий час користуватися транспортним засобом було порушено його життєві плани, були порушені ділові зв'язки тощо. Крім цього, йому завдається значних моральних страждань через те, що він змушений ходити в суд, давати пояснення, витрачати кошти на адвоката, експертів, на проїзд в суд, гаяти свій особистий час тощо, а тому просить стягнути з відповідачів солідарно, в рівних частках, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали викладені та уточнені позовні вимоги, зміст позовної заяви, викладені вище обгрунтування.
Позивач по приєднаному позову - Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 21.01.2007 року в м. Києві на перехресті вул. Ш. Алейхема - Жукова з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем "Вольво", д.н.з. АА 8500 В А, була скоєна ДТП. На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_6 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2007 р. та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1 Розмір завданих збитків становить 17 500,73 грн. за пошкоджений транспортний засіб, згідно Звіту № 604 від 28.02.2007 р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт". Огляд транспортного засобу було проведено 27.02.2007 року. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. З метою отримання невиплаченого відшкодування, 11.06.2007 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було додано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/ 7960254 з терміном дії 26.08.2006 р. - 25.08.2007 р. Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало. Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин. Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно ст. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП. У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 04.07.2007 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_1, що підтверджено копією наказу про сплату № 655 від 02.07.2007 р. та копією платіжного доручення від 04.07.2007 р. за № 1523, в розмірі 17 500, 73 грн. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. В зв'язку з тим, що спір між МТСБУ та позивачем було вирішено в досудовому порядку, вони заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у відповідності з вимогами ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону, якими передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. На підставі вказаних вимог законодавства, після проведення виплати ОСОБА_1 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_2 Оскільки судом розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до них, ТОВ "Аутригер", ПП Пилипенко, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та враховуючи вимоги ст. 1190 ЦК України, уточнили свої позовні вимоги та просили стягнути вказану суму - 17 500 грн. 73 коп. солідарно з ОСОБА_2, ТОВ "Аутригер", ПП Пилипенко.
Представник ПП Пилипенко позовні вимоги, пред"явлені обома позивачами до ПП Пилипенко, не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не перебував з ПП Пилипенко в трудових стосунках, що підтверджено відповідними, наданими до справи, документами. Просила врахувати надані ними письмові заперечення та те, що у вироку відносно ОСОБА_2 відсутні дані, встановлені судом, що ОСОБА_2 працював у ПП Пилипенко на час угону автомобіля ОСОБА_5, там лише самі пояснення останнього.
Представник ТОВ "Ауригер" позовні вимоги, пред"явлені обома позивачами до ТОВ "Ауригер", не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що відшкодовувати шкоду має особа, вина якої встановлена та доведена. Їх товариство не винне в заподіянні шкоди позивачу. Їх стоянка є гостевою, відповідає всім встановленим нормам та стандартам, огорожа на їх стоянці, як і передбачено вимогами ДБН, виготовлена з негорючих матеріалів. По даній справі мають відшкодовувати шкоду ОСОБА_2, вина якого доведена судовими документами, ПП Пиленко, у якого працював ОСОБА_2, як пояснював останній. ОСОБА_3, який передав ключі від свого автомобіля "Вольво" ОСОБА_2, також на його думку винен.
ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, надав на вимогу суду письмові пояснення по справі.
ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, позовні вимоги МТСБ України - підлягають задоволенню частково.
В суді встановлено, що 21.01.2007 року в м. Києві на перехресті вул. Ш. Алейхема - Жукова з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем "Вольво", д.н.з. АА 8500 В А, була скоєна ДТП. На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_6 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2007 року та вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 4 червня 2007 року. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1 і який знаходився на території охороняємої стоянки, яка належить відповідачу ТОВ "Ауригер". З вироку суду від 04.06.2007 року встановлено, що 20.01.2007 року ОСОБА_3Є з метою хімчистки салону свого автомобіля «ОСОБА_5 С60», д.н.з. НОМЕР_2, приїхав на автомийку «Блиск», яка належить ПП Пилипенко, та залишив свій автомобіль до ранку на території мийки разом з ключами. Після цього, 21.01.2007 року, відповідач по даній справі - ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, після проведення робіт по хімчистці салону автомобіля «Вольво», разом з ОСОБА_5, який також неофіційно працював у ПП Пилипенко, незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем «Вольво», в результаті чого, під час керування ОСОБА_2 здійснив наїзд на стоячі на охороняємій стоянці відповідача ТОВ «Ауригер» транспортні засоби, одним з яких виявився автомобіль НОМЕР_3, чим спричинив останньому матеріальні збитки, вартість яких була визначена у звіті № 604 від 28 лютого 2007 року оцінювача ТОВ «Експертної компанії «Укравтоекспертиза - Стандарт» в розмірі 17 500 грн. 73 коп. При цьому, згідно Акту вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 34 616 грн. 60 коп. Враховуючи, що жоден із відповідачів шкоду позивачу не сплатив, останній відновив свій автомобіль за власні кошти та поніс витрати відповідно до Заказ-Наряду СТО «Мустанг», що підтверджується квитанцією за № 18 від 8 червня 2007 року, наданою позивачем до справи, на суму в розмірі 28 865 грн. 00 коп. З метою отримання невиплаченого відшкодування, 11.06.2007 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було додано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/ 7960254 з терміном дії 26.08.2006 р. - 25.08.2007 р. Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало. У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ 04.07.2007 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_1, що підтверджено копією наказу про сплату № 655 від 02.07.2007 р. та копією платіжного доручення від 04.07.2007 р. за № 1523, в розмірі 17 500, 73 грн. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Не сплаченою залишалася сума, яка складається з фактичних витрат позивача на відновлення пошкодженого транспортного засобу та становить 11 364 грн. 27 коп.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
По даній справі встановлено та доведено, що винним в ДТП, що відбулося, під час якого було пошкоджено автомобіль позивача, є відповідач ОСОБА_4 Таким чином, винним в пошкодженні майна позивача є ОСОБА_4 і саме даний відповідач має відшкодувати як позивачу ОСОБА_1 - матеріальну шкоду, так і позивачу МТСБ Україні в порядку регресу - матеріальні витрати.
Стосовно відповідачів ПП Пилипенко та ТОВ "Ауригер" суд приходить до наступного. Суду не було надано доказів того, що дані відповідачі та відповідач ОСОБА_4 спільними діями або бездіяльністю завдали шкоду позивачу, і мають нести солідарну відповідальність, як визначено ст.1190 ЦК України. Відсутні належні, визначені законодавством, докази того, що ОСОБА_4 працював у ПП Пилипенко, навпаки, наданими до справи документами це спростовано. Письмові пояснення засудженого ОСОБА_7 судом не можуть бути прийняті до уваги, так як перебування в трудових стосунках має бути підтверджено документально. Відсутні і докази того, що ТОВ "Ауригер" неналежно зберігав автомобілі, в тому числі і автомобіль позивача, на своїй стоянці. Суд враховує пояснення сторони позивача ОСОБА_1 стосовно того, що в разі належного контролю за роботою працівників, за територіями, на яких знаходяться дані відповідачі, за особами та автомобілями, які без підстав, документів знаходяться на їх територіях - даний злочин, пошкодження майна позивача могло б не відбутися. Однак, відсутні докази, дані того, в яких саме частинах є вина кожного з них, що позбавляє можливості суд прийняти відповідне рішення про стягнення сум матеріальної шкоди в частках. Крім того, сторона позивача в своїх вимогах не просить стягнути суми в частках, а просить стягнути солідарно.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. По даній справі встановлено, що позивач в результаті ДТП, скоєної з вини відповідача ОСОБА_4, зазнав моральної шкоди, яка полягала в його моральних стражданнях, переживаннях, в порушенні його права власності - пошкодженні власного автомобіля. Враховується і те, що протягом кількох років, що минули з часу ДТП, позивач не отримав жодного відшкодування від винної особи. На думку суду, розмір моральної шкоди має становити 5 000 грн.
Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Витрати по оплаті судових витрат мають бути покладені на відповідача ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: на користь позивача ОСОБА_1 в загальному розмірі 3 183 грн. 50 коп. (судовий збір, витрати на ІТЗ, правова допомога, витрати на послуги оцінювача), на користь МТСБ - 205 грн. 01 коп. (судовий збір та витрати на ІТЗ).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 1166, 1167, 1187, 1191 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст.60, 61, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 11 364 грн. 27 коп., моральну шкоду - 5 000 грн., судові витрати - 3 183 грн. 50 коп.
В інших частинах позовних вимог відмовити.
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати 17 500 грн. 73 коп., судові витрати - 205 грн. 01 коп.
В інших частинах позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: