Справа № 2-266/2010
"15" квітня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Бурдейна С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації - про визначення способу участі батька у вихованні дитини,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 26.04.2006 року він уклав шлюб з відповідачкою, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 10.07.2009 року його дружина (відповідачка) подала позов про розлучення, і з травня місяця 2009 року почала чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином. Відповідачка не дає йому можливості спілкуватися з сином, займатися його вихованням. Тому звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов"язати відповідачку надавати йому можливість спілкуватися з сином з п"ятниці з 18.00 годин по неділю до 18.00 годин. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, та встановити зустрічі з дитиною у вказані дні та часи за його місцем проживання - м.Українка Київської області, з ночівлею дитини всі вказані дні у позивача. Зазначили, що зустрічі з дитиною у відповідачки неможливі, так як остання чинить перешкоди в спілкуванні з сином, при зустрічі його з відповідачкою виникають сварки, скандали, викликається міліція. Позивач зазначив, що час на дорогу від місця проживання позивачки з дитиною до його місця проживання в м.Українка становить півтори години на міському транспорті, саме цей час йому буде потрібен для переїзду з дитиною в п"ятницю та неділю. Дитині на даний час 3,5 роки, син не має хвороб. Просили врахувати і наданий третьою особою висновок, з яким також погоджуються.
Відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали. Пояснили, що дитині на даний час 3 роки 5 місяців, дитина має ряд хвороб, потребує спеціального харчування. Зазначили, що позивачу ніяких перешкод в спілкуванні з дитиною, вихованні сина не чинить ніхто, позивачем не було надано жодного доказу щодо цього. Не має заперечень, щоб позивач спілкувався з дитиною за її місцем проживання. Заперечують щодо визначення порядку зустрічей з дитиною, вказаного позивачем, так як дитина ще маленька, потребує особливого харчування, режиму; час на переїздки з Києва до м.Українки є великим для маленької дитини; зміна обстановки може негативно вплинути на дитину. Просили врахувати і те, що при вирішенні даного спору найперше мають бути враховані інтереси дитини.
Представник третьої особи підтримала наданий ними висновок. Пояснила, що висновок робили на засіданні, де були присутні сторони, думки яких були заслухані.
Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
В суді встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 26.04.2006 року, однак проживають окремо, за різними адресами, відповідачкою подано позов до суду про розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина зареєстрована разом з відповідачкою та проживають разом за адресою: АДРЕСА_1. Позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.
Пояснення позивача щодо чинення йому відповідачкою перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, в суді не були доведені. Доведеним в суді був той факт, що між сторонами дуже напружені, складні стосунки, що підтверджено наданими до справи документами - постановами про відмову в порушенні кримінальної справи відносно як позивача, так і відповідачки. Підтвердженням цього є і поведінка сторін, в особливості позивача, в судових засіданнях, в суді, де останній більше та в основному висловлював своє негативне відношення до відповідачки - матері дитини, а не вів розмову про дитину. Позивач не міг назвати наявні у дитини хвороби, яке харчування потребує дитина. Прохання про встановлення порядку зустрічей з дитинною шляхом забирання позивачем сина о 18.00 годині щотижня в п"ятницю до свого місця проживання в місто Українка, та повернення сина відповідачці о 18.00 годині в неділю, не може бути задоволено, виходячи з наступного. На даний час дитині всього 3 роки 5 місяців, має встановлений певний режим; дитина має хвороби, які підтверджені медичними документами, та потребує певного харчування. Час на дорогу з місця проживання дитини до місця проживання позивача становить півтори години, як зазначив сам позивач. Даний час поїздки, зміна щотижня обстановки, харчування для такої маленької дитини може вплинути негативно. Крім того, враховуючи стосунки між батьками, суд не виключає того, що позивач буде всіляко намагатися налаштовувати дитину проти матері. Всі викладені вище факти, обставини дають підстави суду для відмови позивачеві в задоволенні його прохання встановити саме такий порядок спілкування з дитиною, та дають підстави для неврахування думки третьої особи, викладеної в їх висновку від 31.03.2010 року №11-19/53-820/5, в якому останні вважали за можливе визначити години спілкування позивача з сином - перший та третій тиждень місяця з п"ятниці 19.00 годин до неділі 12.00 годин.
Відповідно до ст.ст. 150, 151, 152 СК України батьки зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, забезпечити здобуття дитиною освіти; батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, обирати форми та методи виховання, крім тих, що суперечать закону та моральним засадам суспільства; право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст.ст. 153, 155, 157 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою; здійснення батьками своїх прав та виконання обов"язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно; той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов"язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно до ст.159 СК України у разі спору між батьками, суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров"я дитини, поведінки батьків а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Враховуючи встановлені в суді факти та обставини, про що викладено вище, та керуючись вимогами діючого законодавства, суд приходить до висновку, що слід визначити позивачу наступний спосіб його участі у вихованні сина - зустрічі в суботу кожного тижня з 10.00 годин до 18.00 годин в присутності матері - відповідачки по справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 153, 155, 157, 159 СК України, ст.ст. 60, 212-215,218, 223, 294 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Визначити спосіб участі батька - ОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі зустрічей в суботу кожного тижня з 10.00 години до 18.00 години в присутності матері - ОСОБА_2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: