Рішення від 18.03.2010 по справі 2-156/2010

Справа № 2-156/2010

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2010 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарях - Бурдейна С.М., Перевузник П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що з 01.02.2001 року він працював у відповідача, остання його посада з 01.04.2006 року - директор департаменту транспортної логістики. 01.08.2008 року він був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Дане звільнення вважає незаконним, так як воно відбулося з суттєвими порушеннями його трудових прав. 01.08.2008 року він прийшов на роботу, виконував свої функціональні обов"язки, близько 14 години його запросила до себе в кабінет начальник відділу кадрів, яка ознайомила його з наказом про звільнення. Під час ознайомлення з наказом він зробив відмітку про час цієї події "14.00", попросив зробити для нього ксерокопію наказу та поцікавився, чому в наказі немає відмітки про узгодження його звільнення з профспілковою організацією, на що відповіді не отримав. Вже після того, як він підписав та отримав копію наказу про звільнення та після того, як у нього була відібрана перепустка, він був запрошений на засідання профкому, що відбувалося біля 15.00 годин. Тобто, засідання профкому відбулося вже після його звільнення, саме засідання відбулося з грубими порушеннями, на ньому не була необхідна - 2/3 частин, кількість складу профкому. Незаконне звільнення спричинило зміни у його житті, у відношеннях з оточуючими його людьми. Він має на утриманні двох рідних неповнолітніх дітей та сина дружини від першого шлюбу. Все це завдало йому моральних страждань, переживань, моральну шкоду, яку оцінив у розмірі одного місячного середнього заробітку - 8751 грн. 88 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити. Просив врахувати, що відповідно до п. 1 наказу № 323 від 24.04.2008 року «Про затвердження нової структури управління УДППЗ «Укрпошта» - передбачено впровадження нової структури управління з 01.07.2008 року, але згідно до п. 1.1 наказу № 325 від 25.04.2008 року «Про внесення змін до наказу УДППЗ «Укрпошта» від 24.04.2008 року № 323» було вирішено впровадити нову структуру управління з 01.08.2008 року. Разом з тим, 01.08.2008 року був виданий наказ № 495 «Про встановлення надбавок і доплат», яким був безстроково продовжений термін дії штатного розпису, затвердженого наказом від 07.04.08 року № 273 для працівників, які перебувають на посадах, що підлягають скороченню з 01.08.2008 року, згідно додатку (п. 1 наказу № 495 від 01.08.2008 р.). Під № 2 у цьому додатку зазначений ОСОБА_1, посада - директор департаменту транспортної логістики, табельний номер - 9003. Таким чином, звільнення позивача відбулось на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України нібито у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, але наведені документи чітко доводять, що 01.08.2008 року, тобто у день звільнення, був продовжений термін дії штатного розкладу щодо посади, яку займав ОСОБА_1, тобто зміни у виробництві не відбулись, а звільнення було проведено без належних правових підстав. Крім цього, просив врахувати і те, що відповідач у своїх письмових запереченнях на позовну заяву (лист № 12-519-05 від 24.10.2008 року.) визнав той факт, що ознайомлення ОСОБА_1 із наказом про його звільнення відбулось 01.08.2008 року о 14:00 годині, а засідання профспілкової організації підприємства, на якому розглядалось питання про надання згоди на звільнення, відбулось тільки о 15:00 годині того ж дня, тобто через годину після звільнення. Також звертає на себе увагу той факт, що сам наказ № 198/к від 01.08.2008 року містить у собі дані про наявність згоди профкому на звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України, але сам відповідач визнає, що фактично така згода з'явилась вже після видачі наказу та ознайомлення з ним ОСОБА_1 У зв"язку з викладеним, просив поновити позивача на роботі, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення по дату постановлення рішення суду, та стягнути моральну шкоду у розмірі одного місячного середнього заробітку.

Представник відповідача УДППЗ „Укрпошта" позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як процедура звільнення ОСОБА_1 за скороченням проведена з дотриманням вимог законодавства України, ніяких порушень при цьому з їх боку не було. Зазначила, що реорганізація апарату управління УДППЗ „Укрпошта", та внаслідок неї скорочення чисельності та штату працівників, дійсно мали місце, була зменшена кількість штатних одиниць на 61 одиницю, в результаті звільнені за скороченням 11 чоловік. Відповідно до вимог трудового законодавства, а саме: ст.49-4 КЗпП України та ст.22 ч.3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» адміністрацією підприємства погоджено питання зміни організаційної структури апарату управління УДППЗ „Укрпошта" з первинною профспілковою організацією. 23.04.2008 року адміністрацією було направлене подання з проханням погодити зазначені зміни, протокол ППО від 24.04.2008 року №15 засвідчує згоду. Наказ УДППЗ „Укрпошта" від 24.04.2008 року № 323 «Про затвердження нової структури управління УДППЗ «Укрпошта» (зі змінами та доповненнями відповідно до наказу від 24.04.2008 року № 325) передбачив дату зміни організаційної структури з 01.08.2008 року. З метою виконання вимог частини 1 статті 49-2 КЗпП України та на підставі даного наказу ОСОБА_1 25.04.2008 року був письмово ознайомлений про майбутню дату вивільнення 01.08.2008 року. В період з 25.04.2008 року по 01.08.2008 року на виконання вимог ч.2 ст.492 КЗпП України та з метою працевлаштування працівника - ОСОБА_2, в.о. генерального директора, було запропоновано ОСОБА_1 дві посади письмово, від яких він відмовився, та одну посаду усно (заступник директора Київської міської дирекції УДППЗ „Укрпошта"); при наданні згоди ОСОБА_1 йому було гарантовано збереження середнього заробітку рівня попередньої посади. На виконання вимог трудового законодавства, ст.43 КЗпП України адміністрацією попередньо 21.07.2008 року було направлено подання до первинної профспілкової організації щодо отримання згоди на розірвання трудового договору з позивачем за п.1 ст.40 КЗпП України. 01.08.2008 року відбулося засідання первинної профспілкової організації, де була надана згода на звільнення позивача. Дане рішення є легітимним, на засіданні була відповідна кількість членів профспілки, а саме 4 з 6, що становить 2/3 голосів. На даному засіданні позивача неодноразово запитували про те, чи погоджується він на запропоновані йому посади. Не заперечує, що засідання відбулася о 15.00 годин, що позивач ознайомився з наказом про його звільнення раніше - о 14 .00 годині. Зазначила, що дані факти не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки робочий день 01.08.2008 року закінчувався о 16 год. 15 хв., тобто - всі дії щодо ознайомлення позивача з наказом про звільнення, щодо проведення профкому відбулися протягом одного дня. Стосовно наказу №495 від 01.08.2008 року пояснила, що даним наказом продовжено термін дії попереднього штатного розпису, яким передбачена посада директора департаменту транспортної логістики, яку займав ОСОБА_1, для тих працівників, які з тих чи інших причин працювали 01.08.2008 року або перебували на лікарняних. Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди заперечила, зазначивши, що дані вимоги є необгрунтовані, недоведені.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В суді встановлено, що позивач працював з 01.02.2001 року у відповідача, остання його посада, яку він займав з 01.04.2006 року - директор департаменту транспортної логістики. Згідно до наказу №198/к від 01.08.2008 року позивач був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України - у зв"язку із скороченням штату. В даному наказі зазначено підставою звільнення - зміна у штатному розписі, відмова перейти на іншу роботу, згода профкому. В наказі, в графі про узгодження звільнення з профспілкою, номер та дата рішення профспілки дані відсутні. Даному звільненню передували наступні накази: № 323 від 24.04.2008 року «Про затвердження нової структури управління УДППЗ «Укрпошта»; № 325 від 25.04.2008 року «Про внесення змін до наказу УДППЗ «Укрпошта» від 24.04.2008 року № 323», яким було вирішено впровадити нову структуру управління з 01.08.2008 року. Згідно до протоколу №15 від 24.04.2008 року засідання первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта" - останні прийняли рішення, яким погодили нову організаційну структуру управління УДППЗ "Укрпошта" та відповідно провести процедуру скорочення чисельності штату апарату управління згідно з чинним законодавством України. 21.07.2008 року адміністрацією відповідача було подане подання до первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта" щодо надання згоди на розірвання трудового договору з директором департаменту транспортної логістики ОСОБА_1 - позивачем по справі. Згідно до протоколу засідання профспілкового комітету ППО УДППЗ "Укрпошта" від 01.08.2008 року була надана згода за звільнення позивача.

Встановлено, що позивач був попереджений письмово про його звільнення в квітні 2008 року (а.с.46). Позивачу були запропоновані посади провідного інженера транспортного відділу та начальника транспортного відділу, на що останній не погодився (а.с.47). Дані пропозиції не містять дат.

Викладене вище свідчить про те, що відповідачем було своєчасно, за два місяці, попереджено позивача про його звільнення; були запропоновані інші посади на даному підприємстві; було подано відповідну звітність до Центру зайнятості як про заплановане вивільнення працівників, так і про фактичне вивільнення працівників. Тобто, відповідачем були виконані вимоги трудового законодавства: ст.ст. 40 п.1, 49-2 КЗпП України.

Стосовно надання згоди профспілкової організації на звільнення позивача суд приходить до наступного.

Статтею 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання має бути розглянуте у п"ятнадцятиденний строк, у присутності працівника, на якого воно винесено. По даній справі встановлено, що засідання профспілкової організації відбулося в день звільнення позивача - 01.08.2008 року. Встановлено та підтверджено стороною відповідача, що засідання відбулося о 15.00 годин. Встановлено і те, що позивачу був наданий наказ про його звільнення для ознайомлення, підпису, та його копія - о 14.00 годин. Тобто, позивач був офіційно звільнений з займаної посади до прийняття рішення профспілкової організації. Дане підтверджує і те, що в наказі про звільнення позивача, в графі щодо узгодження звільнення з профспілкою, номеру та дати рішення профспілки - відсутні будь які дані. Таким чином, звільнення позивача відбулося без попередньої згоди профспілкової організації. Крім того, в суді було встановлено, що в первинній профспілковій організації відповідача 6 членів. Згідно до положення про первинну профспілкову організацію засідання профкому вважається повноважним, якщо в його роботі беруть участь не менше 2/3 членів профкому. При вирішенні питання про надання згоди на звільнення позивача 01.08.2008 року на засіданні профкому були присутні 4 особи, з яких членів первинної профспілкової організації було три - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Крім них був присутній ОСОБА_6 - Голова ОПО УДППЗ "Укрпошта", який був запрошений з вищестоящої організації, участі в голосуванні не приймав. Реально приймали рішення про надання згоди на звільнення позивача три вказані особи - члени профкому та було враховано лист члена профкому ОСОБА_7, яка на час засідання була у відрядженні, в якому остання просила врахувати її голос в підтримку дій адміністрації щодо надання згоди на звільнення працівників, в тому числі і позивача (а.с.49). В судовому засіданні було надано витяг із постанови від 29.01.2004 року Об"єднаної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта", в якому в п.4.2. вказано про те, що засідання виборного профспілкового органу вважати правомочним за відсутності члена виборного профспілкового органу з поважних причин за його письмовим повідомленням та письмовим висловленням рішення щодо голосування з питань порядку денного (а.с.113).

Суд не може прийняти до уваги даний витяг з постанови ОПО УДППЗ "Укрпошта", так як він носить рекомендований характер, а саме Положення про профспілкову організацію містить визначення повноважного, легітимного засідання профкому - це участь в роботі засідання профкому не менше 2/3 членів профкому. Заява члена профкому ОСОБА_7 не може бути врахована судом як безпосередня участь ОСОБА_7 в засіданні профкому. Таким чином, засідання профкому було проведено після звільнення позивача з роботи, не в повному, встановлено складі, що дає підстави суду для визнання рішення засідання профкому про надання згоди на звільнення позивача з роботи незаконним, для задоволення позовних вимог позивача щодо його поновлення на роботі.

Судом враховується і те, що 01.08.2008 року (день звільнення позивача) був виданий наказ № 495 «Про встановлення надбавок і доплат» (а.с.52-54), яким був безстроково продовжений термін дії штатного розпису, затвердженого наказом від 07.04.2008 року № 273 для працівників, які перебувають на посадах, що підлягають скороченню з 01.08.2008 року, згідно додатку. Під № 2 у цьому додатку зазначений ОСОБА_1 (позивач по справі), посада - директор департаменту транспортної логістики, табельний номер - 9003. Таким чином, звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці є невідповідним, так як вказаний вище наказ №495 доводить, що 01.08.2008 року, тобто у день звільнення позивача, був продовжений термін дії штатного розкладу щодо посади, яку займав позивач ОСОБА_1, тобто зміни у виробництві не відбулись, а звільнення було проведено без належних правових підстав.

Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З поданої до суду довідки про середню заробітну плату позивача слідує, що за два повні останні відпрацьовані місяці у червні та липні 2008 року заробітна плата позивача становила відповідно 9 705 грн. та 9 755 грн., середньомісячна становить - 9 720 грн. За час з моменту звільнення до постановлення рішення сплинуло повних 19 місяців, що складає суму 184 720 грн.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення законних прав працівника, які призвели до нормальних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. По даній справі встановлено, що внаслідок незаконного звільнення позивач понад рік був безробітним, фактично був змушений витрачати зроблені накопичення та доходи дружини. Ці зміни у житті були для позивача суттєвими та тривалими, що не могло не позначитись негативно на його моральному стані та у соціальних зв'язках з оточуючими та близькими людьми. На думку суду позовна вимога в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 751 грн. 88 коп. підлягає задоволенню частково; розмір моральної шкоди має становити 3 000 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, враховуючи дану категорію справи, мають бути покладені на відповідача, розмір яких становить 1 700 грн. - судового збору та 120 грн. витрати на ІТЗ.

Суд керуючись ст.ст. 40, 43, 49-2, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст.218, 223, 294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ №198/к від 01.08.2008 року про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 згідно ст.40 п.1 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Українському державному підприємстві поштового зв"язку "Укрпошта" на посаді директора департаменту транспортної логістики УДППЗ "Укрпошта" з 01.08.2008 року.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення - з 01.08.2008 року, в сумі 184 720 грн., моральну шкоду - 3 000 грн.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" на користь держави судовий збір - 1700 грн. та витрати на ІТЗ - 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя:

Попередній документ
53789517
Наступний документ
53789519
Інформація про рішення:
№ рішення: 53789518
№ справи: 2-156/2010
Дата рішення: 18.03.2010
Дата публікації: 01.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (08.04.2026)
Дата надходження: 14.01.2026
Розклад засідань:
27.04.2026 13:30 Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу