Номер провадження 1-кс/754/2796/15
Справа № 754/16241/15-к
Іменем України
24 листопада 2015 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участі прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 розглянувши скаргу на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
До Деснянського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_4 зі скаргою на бездітність прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва щодо невнесення в ЄРДР інформації за його заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.382 КК України.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_4 зазначає, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 14.01.2015 року задоволено його позов та зобов'язано УПФУ в Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та виплату йому основну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період часу з 01.11.2014 року з урахуванням проведених виплат.
08.05.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за зазначеним рішенням суду.
29.04.2015 року Деснянським районним судом м. Києва винесено постанову про задоволення позову ОСОБА_4 та зобов'язання УПФУ в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату його основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 21 липня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
УПФУ подало на зазначене рішення суду апеляційну скаргу, ухвалою апеляційного суду від 29.04.2015 року постанову Деснянського районного суду м. Києва залишено без змін.
27.07.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за зазначеним рішенням суду.
09.10.2015 року ОСОБА_4 звернувся до прокуратури Деснянського району м. Києва з заявою щодо працівників УПФУ в Деснянському районі м. Києва про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України
На своє звернення 14.11.2015 року скаржник отримав відмову у вжитті заходів прокурорського реагування, при цьому прокурором відомості в ЄРДР за його заявою внесені у встановленому ст. 214 КПК України порядку не були.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просить зобов'язати прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва невідкладно, але не пізніше 24 годин внести відповідні відомості до ЄРДР про скоєння посадовими особами УПФУ в Деснянському районі м. Києва кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, визнати скаржника потерпілим в цьому кримінальному провадженні та повідомити його про права та обов'язки потерпілого.
ОСОБА_4 в судовому засіданні свої вимоги підтримав, просить суд скаргу задовольнити.
Прокурор прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, зазначивши, що доказів наявності в діях посадових осіб УПФУ ознак умисного невиконання судового рішення не було, а тому підстав для внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України також не було.
Заслухавши доводи скаржника та прокурора, оглянувши доказ, долучені до скарги, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість скарги з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути оскаржені заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частина 2 ст. 382 КК України встановлює відповідальність за умисне невиконання посадовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення.
В заяві ОСОБА_4 від 09.10.2015 року, поданої до прокуратури Деснянського району м. Києва не наведено вищевикладених ознак злочину, який заявник вважає вчиненим
Не наведено таких ознак скаржником під час розгляду його скарги.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303 - 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України,слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 щодо невнесення прокурором прокуратури Деснянського району м. Києва відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення залишити без задоволення.
Копію ухвали направити особі, якою подано скаргу та до прокуратури Деснянського району м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя