Номер провадження 2-а/754/343/15
Справа №754/9934/15-а
Іменем України
03 серпня 2015 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача виплатити заборгованість в частині донарахованої пенсії.
Свої вимоги мотивує тим, що є військовослужбовцем, перебуває на обліку в УПФУ в Деснянському районі м. Києва та отримує державну пенсію за вислугу років, довічно, відповідно до Закону Україна «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач не погоджується з перерахунком пенсії як військовослужбовця в разі переходу на пенсію за віком, у зв'язку з чим звертається в суд.
Від Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва до суду надійшли письмові заперечення з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не перебуває на обліку в УПФУ в Деснянському районі м. Києва, а отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону Україна «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. У зв'язку з зазначеним УПФУ в Деснянському районі м. Києва є неналежною стороною по справі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Встановлено, що позивач є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка серії НУ №6509173 та згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Вирішуючи питання щодо вимог позивача суд враховує те, що відповідач не є тим органом, що призначає, здійснює перерахунок пенсії позивачу. При цьому вказані функції покладені на Головну управління Пенсійного фонду України м. Києва, в якому позивач перебуває на обліку.
Як вбачається із доданої до адміністративного позову, копії заяви позивача до УПФУ в Деснянському районі м. Києва, останній просив управління лише «прорахувати» його пенсію як військовослужбовця в разі переходу на пенсію зав віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, позивач звернувся до відповідача з проханням не перерахувати чи перевести його з пенсії військовослужбовця на пенсію за віком, а лише з проханням прорахувати його пенсію, що відповідачем і було зроблено. (а.с. 16, 17)
Згідно з ч. 1 -ч. 3 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
У зв'язку з тим, що на час пред'явлення адміністративного позову, позивач знав і міг знати, що він, як військовослужбовець, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, однак, вищевказаний позов пред'явив, саме до УПФУ в Деснянському районі м. Києва, доказів перебування саме в управлінні на обліку не надав, суд з урахуванням положень ч. 1 -ч. 3 ст. 11 КАС України, розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та вирішує адміністративний позов, пред'явлений саме до УПФУ в Деснянському районі м. Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються
Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про те, що розмір призначеної позивачу пенсії, визначається саме відповідачем - УПФУ в Деснянському районі м. Києва, та переведення позивача на облік до УПФУ в Деснянському районі м. Києва, позивач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.
Суд не вбачає підстав для зобов'язання вчинити перерахунок пенсії позивачу саме УПФУ в Деснянському районі м. Києва, у зв'язку з відсутність доказів перебування останнього на обліку саме в зазначеному органі.
За таких обставин, правові підстави для задоволення адміністративного позову, пред'явленого саме до УПФУ в Деснянському районі м. Києва, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 17, 158-164 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя