73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
__________________________________________________________________________ УХВАЛА
23.11.15 Справа № 923/1505/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився
від ВДВС Бериславського РУЮ: не з'явився
у відкритому судовому засіданні у справі
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Нова Каховка
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега", с.Червоний Маяк Бериславського району
- орган, чиї дії оскаржуються: ВДВС Бериславського РУЮ, смт. Берислав Бериславського району
про стягнення 121014 грн.
розглянув скаргу ФОП ОСОБА_1 на протиправні дії органу державної виконавчої служби.
Описова частина ухвали.
Про обставини справи зазначено в рішенні суду від 12.12.2013р., яким постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 99600грн. боргу, 7259,18грн. штрафних санкцій, 2137,18грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Справа знаходиться на стадії розгляду скарги позивача на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби.
За викладенням скарги від 13.10.2015р. позивач просив визнати протиправними дії Бериславсього районного управління юстиції щодо виконавчого провадження № 41949857, зобов'язати ВДВС Бериславського РУЮ винести постанову про закриття виконавчого провадження № 47148603 від 02.04.2015р. та повернути наказ до суду.
У день судового засідання 03.11.2015р. позивач змінив предмет вимог за скаргою клопотанням від 03.11.2015р., просить визнати протиправними дії ВДВС Бериславського РУЮ щодо ВП № 47148603 від 04.04.2015р., визнати протиправною та скасувати постанову ВДВС Бериславського РУЮ № 47148603 від 14.10.2015р. про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати цей орган винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47148603 від 02.04.2015р. на підставі п.6 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" за закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.
Зміна предмету скарги обумовлена новими даними, що стали відомі позивачу.
Вимоги за скаргою обґрунтовані протиправністю оскаржуваних дій, порушенням строку виконавчого провадження, його вчинення без заяви стягувача.
Клопотанням від 03.11.2015р. позивач уточнив п.1 за скаргою, конкретизувавши дії ВДВС Бериславського РУЮ, які оспорюються як протиправні за цим пунктом скарги, а саме: дії з відкриття виконавчого провадження № 47148603 від 02.04.2015р., дії з проведення виконавчих дій на території, на якій нема постійно діючого органу боржника та жодного його майна, дії щодо порушення порядку передачі виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби в строк, встановлений Міністерством юстиції України.
Відповідач у справі - ТОВ "Мега" не проявив свого відношення до скарги позивача на дії органу державної виконавчої служби.
ВДВС Бериславського РУЮ заперечення проти скарги на дії органу ДВС виклав у відгуці на скаргу, що надійшов до суду з додатками 18.11.2015р. за № 12485/15.
Представники відповідача та ВДВС Бериславського РУЮ належно повідомлялися судом про час і місце розгляду справи копією ухвали від 03.11.2015р., якою розгляд скарги відкладався на 19.11.2015р. о 10год. 00хв.
Неявка представників цих учасників провадження у судове засідання щодо розгляду скарги не унеможливлює розгляд скарги, не є підставою для відкладення її розгляду.
У судовому засіданні 19.11.2015р. оголошувалась перерва до 14год. 30хв. 23.11.2015р.
Заперечення ВДВС Бериславського РУЮ проти скарги викладені так:
"1.20.01.2014р. саме за заявою стягувача було відкрите виконавче провадження в ході якого встановлено, що боржник ТОВ "Мега" на території Бериславського району Херсонської області не зареєстрований, майна не має. Виявлено що боржник ТОВ "Мега" зареєстрований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Миколайчука, 16а, тому державним виконавцем згідно п.10, ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби на території якого зареєстрований боржник. Повторно заяву про відкриття виконавчого провадження у даному випадку подавати не треба.
2.Заявник мотивує свої вимоги тим, що п.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягу вачу.
Але п.5 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження", передбачає, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, міст його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням мата боржника, про що повідомляє стягувану, державним виконавцем і було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.10 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
3. Пункт 7 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Так Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена наказом міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2015р. передбачає умови передачі матеріалів виконавчого провадження:
6.1. Виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.
6.2. Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.
Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку:
а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження;
б) з хворобою державного виконавця, йот перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи яри іншому органі ДВС;
в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону;
г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закот України "Про державну службу";
ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями;
д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.
6.3. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:
а) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС;
б) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - за рішенням начальника цього відділу щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС та виконавчих групах, утворених при цих органах;
в) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС;
г) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС;
г) до виконавчої групи, утвореної в межах органу ДВС, - за рішенням керівника цього органу ДВС;
д) від одного державного виконавця до іншого в межах органу ДВС та виконавчої групи - за рішенням відповідних керівників цих органів та керівника виконавчої групи у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників відділів територіальних органів ДВС.
6.4. Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС.
6.5. У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.
6.6. При передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС державний виконавець або керівник виконавчої групи в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає, сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, у якому зазначає свій робочий телефон, дні прийому та місцезнаходження органу ДВС, до якого передано виконавче провадження або при тому утворено виконавчу групу.
6.7. При передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.
Але заявником не зазначено, що передача виконавчого провадження від одного органу ДВС до іншого здійснюється лите за дорученням зазначених вище посадових осіб та за наявності умов що ускладнюють чи перешкоджають виконанню рішення, чи створенні виконавчої групи, або резонансності виконавчого провадження, чи перебування на виконанні в різних органах ДВС виконавчих проваджень стосовно одного боржника.
4. Пункт 2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника» час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника, Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
14.10.2015р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.10. ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" та копію постанови, виконавчий документ та матеріали виконавчого провадження направлено за належністю до ВДВС Івано-Франківського МУЮ.
5. Стаття 49 п.6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для даного виду стягнення.
Умови і порядок виконання рішень судів то інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх самостійно, - визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із ст.49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із ст.47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із ст.48 цього Закону.
Підстави закінчення виконавчого провадження визначені ст.49 даного Закону. Зокрема згідно п.6 ч.1 згаданої ст.49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадку закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний періоду часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням іуду.
Тобто, рішенням суду, а так само й виконавчим документом, виданим на виконання такого рішення суду, може бути встановлено певний строк, на протязі якого необхідно провадити стягнення з боржника. Зокрема, згідно ст.180, 194 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У даному випадку, ухвалюючи рішення, суд встановлює строк, на протязі якого буде проводитися стягнення - з дня пред'явлення відповідного позову і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, у разі наявності на виконанні у відділі державної виконавчої служби виконавчого документа про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, стягнення за таким виконавчим документом припиняється у разі досягнення цією дитиною повноліття, у зв'язку з чим виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.6 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
Що стосується закінчення виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.49 вказаного Закону у зв'язку із закінченням строку здійснення виконавчого провадження, визначеного ст.30 згаданого Закону, то слід відрізняти поняття "строк здійснення виконавчого провадження" та "передбачений законом строк для даного виду стягнення".
Так, виходячи із змісту ст.30 зазначеного Закону, строк здійснення виконавчого провадження - це період часу, визначений Законом, на протязі якого державний виконавець зобов'язаний здійснити виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Поряд з цим, як уже було зазначено вище, передбачений законом строк для даного виду стягнення - це термін, на протязі якого боржник зобов'язаний здійснювати відповідні дії (наприклад, щомісяця виплачувати певну суму коштів, аліменти тощо)".
Су д в с т а н о в и в:
Позивачем оскаржується за безпідставністю відкриття ВДВС Бериславського РУЮ 02.04.2015р. (постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження датована 02.04.2015р., за скаргою дата цієї постанови зазначається і як 02.04.2015р., і як 04.04.2015р.) виконавчого провадження № 47148603, вчинення цим органом всіх виконавчих дій після відкриття цього виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження № 47148603 від 14.10.2015р. Позивач за скаргою також виклав вимогу про зобов'язання ВДВС Бериславського РУЮ винести постанову про закінчення виконавчого провадження з інших підстав - на підставі п.6 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.
Скарга задоволенню не підлягає у зв'язку із наступним.
Наказ суду про стягнення з ТОВ "Мега" на користь ФОП ОСОБА_1 99600грн. боргу, 7259,18грн. штрафних санкцій, 2137,18грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору видано стягувачу 08.01.2014р.
За звернутим стягувачем первинно до виконання наказом 22.01.2014р. ВДВС Бериславського РУЮ відкрито виконавче провадження ВП № 41949857 (копія постанови на а.с.52 т.1). Позивач помиляється, стверджуючи, що при передачі виконавчого документа з одного органу ДВС до іншого потрібна ще одна його заява про звернення наказу до виконання.
За результатами розгляду однієї з попередніх скарг позивача на дії органу ДВС ухвалою суду від 18.12.2014р. її задоволено, визнано протиправною бездіяльність ВДВС Бериславського РУЮ у виконавчому провадженні № 41949857. У мотивувальній частині тієї ухвали суду, зокрема, зазначено наступне: "...26.08.2014р. ВДВС Бериславського РУЮ виконавче провадження закінчено за п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", направлено за належністю до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області за місцезнаходженням боржника.
Скарга на бездіяльність органу ДВС задоволена з таких підстав.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частинами першою та другою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, його здійснюють державні виконавці.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як зазначено в наведених цитатах із законів виконання виконавчого документа, рішення суду є обов'язком державного виконавця, відповідно, ВДВС Бериславського РУЮ.
Існує презумпція того, що виконавчий документ, рішення суду про стягнення коштів має бути виконано внаслідок вчинення виконавчих дій. Орган ДВС у випадку при запереченні проти скарги, що розглядається, має спростувати таку презумпцію шляхом доведення тези про те, що виконано всі необхідні й можливі дії, однак рішення не виконано, об'єктивно не могло бути виконано.
Правила доказування у господарському судочинстві розповсюджуються і на стадію розгляду скарг на дії органів ДВС. Відповідно до ст.33 ГПК України ("Обов'язок доказування і подання доказів") кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ВДВС Бериславського РУЮ не довів, що виконавчий документ не виконано попри всі необхідні й можливі дії.
Орган ДВС не навів, не обґрунтував та не довів, зокрема, об'єктивних причин, що існували б станом на час закінчення виконавчих дій, незастосування таких заходів як ініціювання заборони виїзду за кордон, притягнення до відповідальності, ініціювання притягнення до відповідальності, в т.ч. кримінальної, посадових осіб боржника. Суду не надано навіть доказів відібрання органом ДВС пояснень у керівника ТОВ "Мега" щодо причин невиконання рішення суду.
Даних про те, яке майно існувало у ТОВ "Мега" на час відкриття виконавчого провадження, куди воно поділось, чи є законним звільнення боржника від такого майна, чи не вчинено при цьому ухилення від виконання судового рішення, орган ДВС не навів.
Від відкриття виконавчого провадження 22.01.2014р. до його закінчення 28.08.2014р. виконавче провадження знаходилось у ДВС Бериславського РУЮ 7 місяців та 7 днів.
За цей час ВДВС Бериславського РУЮ не повністю реалізував свої повноваження, не застосував усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення необхідного позитивного результату.
Як слідує з названого витягу державний виконавець не встановлював з передбаченого законом джерела наявності у боржника після 10.04.2014р. нерухомого майна, не звертався до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно із запитом про наявне у боржника майна (доказів такого звернення у відповідності до названої ст.33 ГПК України суду не надано). У зв'язку з недостатністю вчинених дій по розшуку майна боржника остаточно не встановлено, зокрема, суб'єкта права власності на квартиру № 7 по вул. Центральній у с.Червоний Маяк, яка за довідкою № 627 за 2014р. Червономаяцької сільської ради (копія на а.с.79) належить ТОВ "Мега", та наявності у ТОВ "Мега" стверджуваної позивачем нерухомості, земельної ділянки на праві власності по вул. Першотравневій, 29-А у м.Нова Каховка, про що суду позивачем надано копії договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на землю. У випадку відчуження ТОВ "Мега" такого майна, не встановлювалось, чи не зроблено це під час арешту майна боржника, накладеного 22.01.2014р. за постановою про відкриття виконавчого провадження.
Копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зроблена станом на 10.04.2014р., суду надана державним виконавцем лише в частині - на 16 сторінках із зазначених 357-ми. Ці сторінки не мають стосунку стосовно саме цього ТОВ "Мега" - боржника (а.с.87-94). Ця копія не стосується справи.
При цьому виконавчі дії, відповідно до ст.20 Закону України "Про виконавче провадження", проводяться державним виконавцем за місцезнаходженням боржника або його майна".
Таким чином, судом за іншою скаргою цього ж позивача визнавалась протиправною бездіяльність ВДВС Бериславського РУЮ, коли наказ суду цим органом за належністю вже було направлено до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області за місцезнаходженням боржника. Відповідно, та бездіяльність не усувалась ВДВС Бериславського РУЮ під час перебування наказу в Управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківський області.
Вдруге наказ суду надійшов до ВДВС Бериславського РУЮ з постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 13.03.2015р., винесеною у ВП 45118561. Застосувавши п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції направив виконавчий документ до ВДВС Бериславського РУЮ з такою мотивацією (копія постанови на а.с.43 т.2): "Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, боржник ТзОВ "Мега" зареєстрований за адресою - вул. Миколайчука, 16А, м.Івано-Франківськ, проте при виході на місце виконання за зазначеною адресою встановлено, що майно боржника, на яке б можна було звернути стягнення, не виявлено. Згідно відповідей з реєструючих права власності органів майно за боржником не зареєстровано. Тому виконавчий документ необхідно направити на виконання до ВДВС Бериславського районного управління юстиції; якому першочергово пред'являвся до виконання виконавчий документ".
Названа постанова ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 13.03.2015р. не є предметом оспорювання за скаргою, що вирішена за цією ухвалою.
Виконавче провадження № 47148603 за наказом, що надійшов від ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, відкрито ВДВС Бериславського РУЮ за постановою від 02.04.2015р., копія якої на а.с.44 т.2
З огляду на зміст ст.19, п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець ВДВС Бериславського РУЮ, отримавши за належністю виконавчий документ з іншого органу ДВС, мав відкрити виконавче провадження (що він і зробив, відкривши виконавче провадження № 47148603), та вчиняти обов'язки щодо своєчасного і у повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документів, відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зауважує, що державний виконавець має кожного разу при надходженні до нього виконавчого документа реалізувати обов'язки щодо своєчасного і у повному обсязі виконання виконавчого документа. У спірному випадку на час другого відкриття державним виконавцем ВДВС Бериславського РУЮ виконавчого провадження 02.04.2015р. залишалась не усунутою цим органом протиправність його бездіяльності, встановлена судом за названою ухвалою суду у цій справі від 18.12.2014р.
Таким чином, отримавши вдруге виконавчий документ, ВДВС Бериславського РУЮ мав знову встановлювати і місцезнаходження боржника станом на час цього виконавчого провадження, його майна, виконати обов'язки за ст.11 Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, не підлягають задоволенню вимоги за скаргою про визнання протиправними дій.
Встановивши у виконавчому провадженні № 47148603 відсутність місцезнаходження на теперішній час боржника та його майна на території Бериславського району Херсонської області ВДВС Бериславського РУЮ постановою від 14.10.2015р. закінчив виконавче провадження за п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" та як зазначив у відгуку на скаргу відправив виконавчий документ за належністю до ВДВС Івано-Франківського МУЮ за місцезнаходженням боржника. За даними Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с.70-73 т.2) ТОВ "Мега" знаходиться у м. Івано-Франківськ по вул. Миколайчука, 16-А.
Ця постанова про закінчення виконавчого провадження відповідає п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
Підстав для її скасування за скаргою нема.
Вимога про покладення на ВДВС Бериславського РУЮ винесення постанови "Про закінчення виконавчого провадження" № 47148603 на підставі п.6 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, задоволенню не підлягає, оскільки виконавче провадження закінчено з інших підстав і суд за скаргою не знайшов підстав для скасування постанови про таке закінчення, та у зв'язку з тим, що постанову про рух виконавчого провадження тепер має вчиняти не ВДВС Бериславського РУЮ, а орган ДВС за місцезнаходженням боржника у теперішній час - буд. № 16-А по вул. Миколайчука у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області.
Керуючись ст.86, 1212 ГПК України, господарський суд
Відмовити в задоволенні скарги позивача на дії ВДВС Бериславського РУЮ.
Повний текст ухвали
складено 25.11.2015р.
Суддя В.В. Чернявський