Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2015 р.Справа № 922/5856/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" м. Харків Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 486358,55 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3,
1-го відповідача - не з'явився,
2-го відповідача - не з'явився,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" м. Київ ", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" м. Харків (1-й відповідач) та Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." м. Харків (2-й відповідач), в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 486 358,55 грн., також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 7295,38 грн.
Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором фінансового лізингу № LC5429-06/11 від 21.06.2011 року, в результаті порушення умов якого та у відповідності до договору поруки у Лізингоодержувача та Поручителя перед позивачем виникли солідарні зобов'язання у вигляді сплати заборгованості у розмірі 486 358,55 грн.; в якості правових підстав позову - на положення ст.ст. 530, 554,559, 626, 629 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 02.11.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2015 р. об 09:30год.
Ухвалою господарського суду від 16.11.2015 року за клопотанням 1-го відповідача розгляд справи було відкладено на 24.11.2015 року о 09:45.
Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, 23.11.2015 року до канцелярії суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника відповідача в судове засідання.
Клопотання представника відповідача суд долучає до матеріалів справи та відмовляє в його задоволенні , як необґрунтоване і таке, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами. До клопотання не додано жодних доказів того, що унеможливлює представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні.
Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Другий Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Відповідачі правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.
21.06.2011 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (лізингодавець) та 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №LC5429-06/11 (надалі - Договір), відповідно до умов якого лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
На виконання умов вищевказаного договору позивач надав у тимчасове користування відповідача (лізингоодержувача) предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання - передачі від 11 листопада 2011 р. та скріплено печатками сторін ( а.с. 28-29).
01.10.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу №LC5429-06/11 від 21.06.2011 року, відповідно до якої додаток №1 до договору "Графік розрахунку заборгованості" викладено в новій редакції ( а.с. 30-31).
Згідно п.1.1., 4.1. Договору, лізингоодержувач (відповідач) зобов'язався за цим договором сплачувати відсотки за фінансування на поточні лізингові платежі.
На підставі п. 4.2 Договору, лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIВОR 3М плюс 7% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (розділ 1 "визначення" Загальних умов додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ.
Згідно з п. 4.3 Договору, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.
Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки D графіку (додаток 1 до договору).
Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом продажу плюс комісія АТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.uа (п. 4.5 Договору).
Згідно п. 4.6 Договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.
Пунктом 4.8 договору передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в загальних умовах (додаток 4 до цього договору), а також ті, які не визначені цим договором та необхідність з яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.uа.
У відповідності до п. 5.1. Договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як стверджує позивач у позовній заяві, 1-й відповідач в порушення умов договору, зокрема п.п. 5.1.-5.5., п. 7.4., п. 8.1.4 загальних умов фінансового лізингу - додаток №4 до договору (далі по тексту - загальні умови), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 486358,55 грн. за наступними рахунками №LC5420-06/11/34-078 від 01.10.2014 р. на суму 30072,42 грн., №LC5420-06/11/35-080 від 03.11.2014 р. на суму 29917,05 грн., №LC5420-06/11/36-082 від 01.12.2014 р. на суму 34466,60 грн., №LC5420-06/11/37-084 від 05.01.2015 р. на суму 36864,89 грн., №LC5420-06/11/38-086 від 02.02.2015 р. на суму 46174,74 грн., №LC5420-06/11/39-088 від 02.03.2015 р. на суму 69456,02 грн., №LC5420-06/11/40-090 від 01.04.2015 р. на суму 52945,42 грн., №LC5420-06/11/41-092 від 05.05.2015 р. на суму 47340,24 грн., №LC5420-06/11/42-094 від 02.06.2015 р. на суму 46688,36грн., №LC5420-06/11/43-096 від 01.07.2015 р. на суму 46222,40 грн., №LC5420-06/11/44-98 від 03.08.2015 р. на суму 46210,41грн. (т. 1, а.с. 32-42).
З заявами або листами про неотримання рахунків 1-й відповідач до позивача не звертався, доказів оплати рахунків, виставлених позивачем до суду не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості, яка утворилась у відповідача перед позивачем складає 486358,55 грн., що й стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця майна, за умовами сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг” договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Для врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив на адресу відповідача вимогу №1223-08/15 від 17.08.2015 р. про необхідність сплати заборгованості за договором фінансового лізингу, але вищевказані вимоги залишились без відповідного реагування з боку 1-го відповідача та сума боргу так і не сплачена.
Отже, враховуючи викладене, перший відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором фінансового лізингу №LC5429-06/11 від 21.06.2011 р.
Згідно з вимогами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (лізингодавець) та Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." (поручитель) було укладено договір поруки №5420 (надалі - Договір поруки), відповідно до предмету якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі, в разі їх невиконання Лізингоодержувачем, за винятком тих зобов'язань, які можуть бути виконані виключно Лізингоодержувачем.
Статтею 540 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, в разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно п. 2.4. Договору поруки у випадку невиконання Лізингоодержувачем Боргових Зобов'язань перед Лізингодавцем за Договором лізингу, Лізингодавець має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання Боргових Зобов'язань, в повному обсязі чи в частині.
Відповідно до п. 2.5. Договору поруки у випадку невиконання Лізингоодержувачем Боргових Зобов'язань перед Лізингодавцем за Договором лізингу Поручитель приймає на себе зобов'язання здійснити виконання Боргових Зобов'язань в обсязі, заявленому Лізингодавцем, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Лізингодавця. Виконання грошових Боргових Зобов'язань здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Лізингодавця, який буде повідомлено Поручителю додатково.
Згідно п. 2.6. Договору поруки подання Лізингодавцем вимоги щодо виконання частини Боргових Зобов'язань не позбавляє Лізингодавця права подати вимогу щодо погашення іншої частини Боргових Зобов'язань.
Таким чином, 1-й та 2-й відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники що визначена умовами договору поруки №5420 від 21.06.2011 р.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до п. 4.1. Договору поруки цей договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами (дата Договору) і діє до повного виконання Боргових Зобов'язань за Договором лізингу. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання Боргових Зобов'язань за Договором лізингу та цим Договором в повному обсязі. Порука за цим Договором також припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання Боргових Зобов'язань не пред'явить вимоги до Поручителя.
Враховуючи невиконання першим відповідачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу №LC5429-06/11 від 21.06.2011 р. позивач направив другому відповідачу вимогу про виконання зобов'язань за Договором поруки за вих. №1224-08/15 від 17.08.2015р.
У даній вимозі позивач також повідомив другому відповідачу банківські реквізити для перерахування грошових коштів.
Як встановлено судом, другий відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором поруки в частині погашення заборгованості першого відповідача перед позивачем у розмірі 486358,55 грн.
Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачі не надали доказів погашення заборгованості, доводів позивача не спростували, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 7295,38 грн. покладаються на відповідачів.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 6, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 525, 526, 530, 540, 543, 553, 554, 559, 612, 629, 806 Цивільного кодексу України, статтями 179, 193, 292 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, будинок 3, код ЄДРПОУ 05808853) та Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 05808853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за договором фінансового лізингу №LC5429-06/11 від 21.06.2011 р. в сумі 486358,55 грн.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, будинок 3, код ЄДРПОУ 05808853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) судові витрати в сумі 3647,69 грн.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 05808853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) судові витрати в сумі 3647,69 грн.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.11.2015 р.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя ОСОБА_4