19 листопада 2015 року м.Київ К/800/19860/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії"
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року
у справі №826/10896/14
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії"
до Державної авіаційної служба України
третя особа: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України
про визнання нечинною та скасування постанови, -
Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №000313 від 26.06.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані правомірністю оскаржуваних постанов про накладення штрафу, які прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, та доведеністю фактів допущення товариством порушень правил та порядку використання повітряного простору України.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.
Державна авіаційна служби України подала до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувала на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки інформації, викладеної у протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації від 19 червня 2014 року №000313 та телеграмі Украероцентру ТЛГ №212212 Державна авіаційна служба України встановила порушення ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1826 21.03.2014 року о 20.46 год.
Товариство здійснивши політ через заборонену зону повітряного простору України без відповідно дозволу та заявки на використання повітряного простору з закритого аеродрому «Сімферополь» порушило п. 56 та п. 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401.
Державною авіаційною службою України на підставі абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127, статей 127-130 Повітряного кодексу України було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 26.06.2014 р. №000313, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у розмірі 136000,00 грн.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України.
Згідно абз. 4 пункту 1 частини 1 статті 127 Повітряного кодексу України, за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб, які полягають у порушенні правил та порядку використання повітряного простору України, до суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 30 Повітряного кодексу України, використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Водночас пунктом 41 статті 1 Повітряного кодексу України визначено, що заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.
Згідно пункту 101 Положення заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації.
Відповідно до ст. 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та ч. 1 ст. 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.4 Повітряним кодексом України, Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Згідно ст. 23 Повітряного кодексу України, організація використання повітряного простору України це комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 29 вищевказаного Кодексу передбачено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Зазначене Положення визначає порядок організації та використання повітряного простору України (далі по тексту - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов'язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.
Порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору врегульовані у розділі IV Положення.
Відповідно до пункту 57 Положення, подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами ОПР та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Пунктом 58 Положення зазначено, що форма розкладів та заявок на польоти цивільних повітряних суден, а також терміни їх подання визначаються Правилами надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів, що затверджуються Мінінфраструктури та Міноборони.
Згідно пункту 60 Положення, розклад регулярних внутрішніх та міжнародних польотів цивільних повітряних суден експлуатантів України та іноземних експлуатантів затверджується Державіаслужбою і надсилається до Украероруху (Украероцентру) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил не пізніше ніж за 20 діб до введення його в дію.
Пунктом 61 зазначеного Положення також закріплено, що органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до РДЦ та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Відповідно до розділу І Положення, дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. Орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху - відповідний підрозділ, повноваження і діяльність якого пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України.
Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19 липня 1999 року №1281, головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр).
Відповідно до пункту 8.1 глави 8 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року №478, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2011 року за №1327/20065, дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований полії. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху.
Згідно до частини 1 статті 33 Повітряного кодексу України, обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України.
Скаржник свою касаційну скаргу обгрунтовує неналежною правовою оцінкою, судами попередніх інстанцій, обставин справи з посиланням на відсутність у державних інспекторів повноважень на складання протоколів у галузі цивільної авіації, невідповідність змісту зафіксованого у протоколі порушення встановленого у постанові про накладення штрафних санкцій обставинам. На його думку, у товариства відсутній обов'язок на отримання додаткового дозволу на використання повітряного простору над півостровом Крим при виконанні регулярних рейсів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженнями скаржника та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, СТА Сімферополь Сектор 2 у період з 00:00 год. 14 березня 2014 року по 23:59 год. 30 квітня 2014 року був зоною відповідальності органу обслуговування повітряного руху - Дніпропетровського РДЦ.
З огляду на вказане, відповідно до вимог Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Dос. 8126 ІКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации», які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації, згідно зі статями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції та Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01 липня 2004 року № 564 виданий й опублікований NОТАМ А0392/14.
Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NОТАМ уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Dос. 8126.
Відповідно до пункту 5.1.1 Додатку 15: «NОТАМ составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал».
Згідно пункту 5.2.2 Додатку 15: «Текст NОТАМ составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NОТАМ ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста. Подробный инструктивный материал по подготовке NОТАМ, содержится в документе Dос. 8126».
Пунктом 5.2.2.1 Додатку 15 визначено, що «NОТАМ отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке».
NОТАМ є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.
Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил №564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.
Пунктами 3.3.1.1, 3.3.1.2, 3.3.2 Додатку 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Правила польотів» визначено, що «Информация в отношении запланированного полета или части полета, подлежащая направлению в органы обслуживания воздушного движения, предоставляется в форме плана полета. План полета предоставляется до начала любого полета с пересечением международных границ. План полета включает информацию, относящуюся к следующим пунктам, определенным соответствующим полномочным органом ОВД: - опознавательный индекс воздушного судна; - правила выполнения полета и тип полета; - количество и тип (ы) воздушных судов и категория турбулентности в следе; - оборудование; - аэродром вылета; - расчетное время уборки колодок; - крейсерские скорости; - крейсерские эшелоны; - маршрут полета; - аэродром назначения и общее расчетное истекшее время; - запасные аэродромы; - запас топлива; - общее число людей на борту; - аварийно-спасательное оборудование; - прочая информация».
План польоту є підставою для видачі дозволу органу ОПР, що також передбачено пунктом 3.6.1.1 Додатку 2, а саме: «Диспетчерское разрешение получают до начала выполнения контролируемого полета или части полета, которая выполняется как контролируемый полет. Такое разрешение запрашивается путем представления плана полета органу управления воздушным движением».
З телеграми Украероцентру ТЛГ №212212, яка була подана до Державної авіаційної служби України, 21.03.2014 року о 20.46 год. Вбачається, що рейс AFL 1826 здійснений на закритий аеродром «Сімферополь» без заявки (N1L) на використання повітряного простору (ВПП).
При цьому, матеріалами справи спростовується твердження ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», що виконання рейсу AFL 1826 від 21.03.2014 р. о 20.46 год. здійснено на підставі поданої заявки на використання повітряного простору України та відповідного дозволу Державіаслужби України на його використання.
Отже, при виконанні рейсу AFL 1826 21.03.2014 року о 20.46 год. авіакомпанією «Аерофлот» вчинено порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
Стосовно ідентифікації юридичної особи - суб'єкта авіаційної діяльності, повітряне судно якого здійснило політ через заборонену зону, необхідно зазначити таке.
Трилітерний індекс AFL авіакомпанії «Аерофлот» присвоєно Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), що зафіксовано в Doc. 8585/166 ИКАО «Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных органов и служб». Під даним індексом рейс може виконувати лише та авіакомпанія, якій він був присвоєний. Під індексом AFL рейси виконуються тільки авіакомпанією «Аерофлот».
Щодо твердження скаржника, щодо неналежного складання протоколу №000313 від 26.06.2014 року про правопорушення у галузі цивільної авіації має місце зазначити наступне.
Форма протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації затверджена наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті» від 26 грудня 2011 року №637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за №73/20386, та не потребує додаткового тлумачення, відповідно, зазначення додаткової інформації (за напрямком якої діяльності посада державного інспектора, що склав протокол; чи зазначені повноваження на складання протоколу у його посадовій інструкції; на підставі якого акту він діє і т.д.).
Предметом даного адміністративного позову є постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №000313 від 26.06.2014 року, винесена уповноваженою на те посадового особою Державної авіаційної служби України.
При прийнятті вказаної постанови уповноважена посадова особа діяла у відповідності з наданими повноваженнями та компетенцією, відтак вправі була всебічно перевірити всі обставини при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваної постанови про накладення на товариство штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, які прийняті Державною авіаційною службою України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі №826/10896/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: