"19" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/61462/12
К/9991/61702/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комомдітіз Україна ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 по справі № 2а-6461/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комомдітіз Україна ЛТД"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
до Державної податкової служби України
про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги, -
Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2011 № 0000830700 та від 03.02.2012 № 0000140700 та рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2012 № 7153/6/10-2115.
Постановою Окружного адміністративного суду від 19.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000140700 в частині визначення Товариству податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 34 051,30 грн. основного платежу та 17 025,65 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Товариство також, не погодившись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, до Вищого адміністративного суду України також подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги Товариства в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для ухвалення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень стали підсумки проведеної державним податковим органом позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Синктоп" за серпень - вересень 2008 року, викладені у акті від 04.11.2011, про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 42 823,19,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову Товариства про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000140700 в частині, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, погодився з висновками акта перевірки, на підставі якого та результатів адміністративного оскарження було ухвалено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, про те, що формування позивачем податкового кредиту за вказаних у акті перевірки обставин є безпідставним, оскільки фактично контрагентом ТОВ "Синктоп" не було визначено та сплачено до бюджету податкові зобов'язання в сумі 8 771,89 грн. за господарськими операціями проведеними з позивачем та за результатами яких, останній включив вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту.
Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вказаними судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи зазначена позапланова виїзна перевірка Товариства була проведена згідно із пп. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу контролюючого органу від 31.10.2011 № 844 про проведення такої перевірки на виконання постанови старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України від 21.10.2011 про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариством.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є буд - які фактичні дані, на підставі яких чуд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, перевірка позивача проводилась у період дії Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Проте судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що позапланова невиїзна перевірка, за наслідками якої контролюючим органом було ухвалено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення, була проведена на виконання постанови старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України від 21.10.2011 відповідно до кримінально-процесуального закону, а тому висновки, викладені за результатами такої перевірки у акті від 04.11.2011 можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення платникові податків, розрахованої за результатами такої перевірки, суми бюджетного відшкодування з ПДВ лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що Державна податкова інспекція податковим повідомленням - рішенням від 03.02.2012 № 0000140700 визначила позивачу штрафні санкції у розмірі 10 705,80 грн., а відповідно судом першої інстанції було помилково у резолютивній частині постанови зазначено про скасування штрафних санкцій у розмірі 17 025,65 грн.
Проте суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення від 23.04.2012 № 7153/6/10-2115 про результати розгляду скарги, оскільки при прийнятті вказаного рішення Державна податкова служба України дотрималась всіх вимог, визначених Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 № 1001, натомість доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті судами першої та апеляційної інстанцій рішень в цій частині, ними було порушено норми матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційні скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комомдітіз Україна ЛТД" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 по справі № 2а-6461/12/2670 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко