12 листопада 2015 року м. Київ К/800/22071/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати вимоги припису,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги припису від 01.04.2011 № 1ш/95-ф, а саме привести квартиру № 2 в попередній стан шляхом демонтажу самовільно здійснених приміщень кухні, кладової, житлової кімнати, коридору та допоміжного приміщення по АДРЕСА_1, смт. Брюховичі відповідно до правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту добровільного виконання відповідачем вимог припису від 01.04.2011 № 1ш/95-ф.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року позов задоволено: зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги припису № 1ш/95-ф від 01.04.2011, а саме привести квартиру № 2 в попередній стан шляхом демонтажу самовільно здійснених приміщень кухні, кладової, житлової кімнати, коридору та допоміжного приміщення по АДРЕСА_1, смт. Брюховичі , відповідно до правовстановлюючих документів.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку з приводу самовільного будівництва прибудови до будинку по АДРЕСА_1, смт. Брюховичі, за результатами якої складено акт перевірки від 30.03.2011 № 60-ш.
На підставі акту перевірки від 30.03.2011 № 60-ш Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю винесено припис № 1ш/95-ф від 01.04.2011, згідно з яким відповідачеві запропоновано в 20-денний термін з дня отримання даного припису, привести кв. №2 в попередній стан шляхом демонтажу самовільно здійснених приміщень кухні, кладової, житлової кімнати, коридору та допоміжного приміщення відповідно до правовстановлюючих документів. У приписі вказано, що в період з 2008-2009 р. здійснено реконструкцію квартири із збільшенням загальної площі шляхом прибудови приміщень кухні, кладової, житлової кімнати, коридору та допоміжного приміщення АДРЕСА_1, смт. Бюрохвичі на земельній ділянці, що належить територіальній громаді смт. Брюхович, без погодженої та затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги статей 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», частини першої статті 22 Закону України «Про основи містобудування».
Вказуючи на відсутність факту виконання відповідачем зазначеного припису у добровільному порядку, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності з боку позивача наявності підстав для примусового зобов'язання відповідача виконати вимоги припису №1ш/95-ф від 01.04.2011, оскільки у добровільному порядку вимоги припису не виконано.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноважень звертатися до суду з позовами про зобов'язання суб'єктів містобудівної діяльності виконати вимоги припису.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про архітектурну діяльність", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 №1434, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повноважень на звернення до суду з позовом про примусове виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил не надано.
У разі якщо суб'єкт містобудування в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі та якщо перебудова самочинного об'єкта неможлива, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням, а не про виконання вимог припису.
Погоджуючись із позицію суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, колегія суддів також враховує, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, припис № 1ш/95-ф від 01.04.2011 скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року, яка набрала законної сили 27.08.2013 року.
Відповідно до частини третьої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: