"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/29048/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Кочана В.М.,
Швеця В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 квітня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
В березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії із заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження на підставі наказу про проведення донарахування заробітної плати ОСОБА_1 та довідки (грошове забезпечення), одержаної за роботу в зоні відчуження №50 від 02.02.2015р. та на підставі діючого з 01.01.2012р. п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати йому пенсію з 2015 року (з моменту звернення до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області) на підставі довідки №50 від 02.02.2015р. перерахованої заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 01.06.1986р. по 31.08.1986р. із суми 1523,64 крб., яка була нарахована на підстав діючих постанов Уряду, регламентуючих порядок оплати праці у 30 км зоні ЧАЕС та п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.04.2015р. позов задоволено: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до довідки від 02.02.2015р. №30, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", неправомірними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 02.02.2015р. №30, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", починаючи з 09.02.2015р. з урахуванням сплачених сум.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015р. постанову суду першої інстанції в частині покладення на Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області обов'язку перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 02.02.2015р. №30, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", починаючи з 09.02.2015р. з урахуванням сплачених сум, скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 02.02.2015р. №30, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", починаючи з 01.02.2015р. з урахуванням сплачених сум; в іншій частині постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.04.2015р. залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, з 28.08.2013р. йому присвоєно ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, також він перебуває на обліку в УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі, отримуючи пенсію по інвалідності.
Позивач працював на Полтавській спец автобазі №2, правонаступником якої є ВАТ "Полтавське САТП-1603", звідки був призваний на військові збори та направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де на військових зборах перебував з 01.06.1986р. по 06.09.1986р., що підтверджується довідкою, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 , та довідкою №78588 від 10.09.2013р., яка видана Галузевим державним архівом Міністерства оборони України.
При цьому, у довідці, виданій Військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що ОСОБА_1 належить виплатити по місцю постійної роботи 100% тарифної ставки (посадового окладу) за період з 08.06.1986р. по 04.09.1986р.
Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач повернувся до попереднього місця роботи, де йому і була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Внаслідок отримання захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу було присвоєно ІІ групу інвалідності та надано статус постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії.
Згідно з довідкою №30 від 02.02.2015р., яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", ОСОБА_1 за час роботи в зоні відчуження за період з 01.06.1986р. по 31.08.1986р. за місцем роботи перерахована заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, розмір якої після перерахунку склав 1523,64 крб.
09.02.2015р. позивач звернувся до УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі із заявою про перерахунок та виплату пенсії згідно довідки від 02.02.2015р. №30, однак отримав відмову, що й стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходячи з приписів ч.2 ст.71 КАС України, дійшли висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами того факту, що довідка від 02.02.2015р. №30, видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", містить неправдиві або недостовірні дані.
Колегія ж суддів Вищого адміністративного суду України, здійснивши касаційний перегляд справи, вказує на таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законами України від 28.02.1991р. №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, від 09.07.2003р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закони №796-ХІІ, №1058-ІV, постанова КМУ №1210).
Відповідно до положень зазначених нормативних актів, зокрема частини 3 статті 55 Закону №796-ХІІ (у редакції Закону України від 17.11.2005р. №3108-ІV), частини 5 статті 45 Закону №1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Таким чином, за змістом наведених норм за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) раніше призначеної пенсії.
Проте, суди, розглядаючи справу, ґрунтували свої висновки на відмові органу Пенсійного фонду України у здійсненні перерахунку пенсії позивача лише виходячи зі змісту листа Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області №1862/02-06 від 03.03.2015р., проте останній носить суто інформативний характер та лише повідомляє позивача про те, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області №83 від 02.03.2015р. йому було відмовлено в проведенні перерахунку згідно з поданою заявою, водночас таке рішення в матеріалах справи відсутнє, при цьому, з останніх не вбачається, що воно витребовувалось судом, що, як наслідок, свідчить про недослідження та невстановлення дійсних мотивів та підстав відмови в перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до вимог статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З викладеного вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам наведеної статті.
Касаційний же суд, в силу положень ст.220 КАС України, позбавлений можливості самостійно встановлювати відповідні обставини.
Зазначене є підставою для скасування оскаржуваних рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.227 КАС України, згідно з якою підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 квітня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Кочан В.М.
Швець В.В.