12 листопада 2015 року м. Київ К/800/28408/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Голубєвої Г.К.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013
у справі №2а-11403/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 95»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія 95» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Енергія 95») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2012: №0000160043 про визначення ТОВ «Енергія-95» суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 268432,50 грн., з них за основним платежем - 257817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10615,50 грн.; №0000170043 про визначення ТОВ «Енергія-95» суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 139525,25 грн., з них за основним платежем - 116286,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23239,25 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем: п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, пп. 138.10.2 п. 138.10, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 257817,00 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 288305,00 грн.
Висновки відповідача мотивовані тим, що позивачем за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 було понесено витрати по придбанню робіт (послуг) на загальну суму 323800,00 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме: науково-технічна продукція по «геолого-економічній оцінці запасів ВВ Денисівського ГКР України», науково-технічна продукція «підготовка матеріалів і обґрунтування приросту запасів газу і конденсату по Денисівському ГКР за результатами пошуково-розвідувальних робіт за 2007-2010 р.р.», «техніко-економічне обґрунтування коефіцієнтів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища», експертиза геологічної моделі та запасів вуглеводнів Денисівського родовища. Також позивачем за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 було понесено витрати по придбанню робіт (послуг) на загальну суму 373918,81 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме: науково-технічна продукція по «геолого-економічній оцінці запасів ВВ Денисівського ГКР України», державна експертиза щодо геолого-економічної оцінки запасів Денисівського ГКР, «Проект промислової розробки Денисівського родовища». Перевіркою встановлено, що наведені роботи безоплатно передані ТОВ «Енергія-95» для використання суб'єкту господарювання: ДСД №3 від 03.11.2004, а тому вартість цих робіт підлягає включенню до складу валових доходів ТОВ «Енергія-95». На думку відповідача, вищезазначене порушення призвело також до порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки підприємством не були нараховані податкові зобов'язання на вартість безоплатно наданих послуг.
Згідно з ст. 24 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР, ст. 20 Закону України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 №2665-III, власник спеціального дозволу на користування надрами зобов'язаний забезпечити повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне використання та охорону нафтогазоносних надр. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нафту і газ», геологічне вивчення нафтогазоносності надр - це комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території; конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі. При цьому, дослідно-промислова розробка родовища нафти і газу - стадія геологічного вивчення родовища, на якій здійснюється видобуток з родовища обмеженої кількості нафти і газу з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів нафти, газу і супутніх компонентів та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища. Згідно зі ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 38 Кодексу про надра, геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися, зокрема, достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин.
Як вбачається з матеріалів справи на позивача, як власника Спеціального дозволу на користування надрами Денисівського родовища №1419 від 24.03.2000, було покладено обов'язок щодо здійснення геолого-економічної оцінки родовища корисних копалин, підрахунку запасів та представлення до ДКЗ а також складання проекту розробки та затвердження його на ЦКР Мінпаливенерго. Зазначені обставини підтверджуються Угодою про умови користування надрами від 24.12.2009, що є невід'ємною частиною Спеціального дозволу на користування надрами Денисівського родовища №1419 від 24.03.2000 та Переліком робіт з геологічного вивчення надр за формою 3-ГР, зареєстрованих ДНВП «Геоінформ України» (лист №02 від 18.01.2010).
На виконання вимог діючого законодавства позивачем за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 як власником Спеціального дозволу на користування надрами №1419 від 24.03.2000 Денисівської площі (строк дії до 24.03.2012, вид користування надрами: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка) з метою проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин на Денисівському родовищі було замовлено виконання таких робіт: «Геолого-економічна оцінка запасів ВВ Денисівського ГКР України» (договір №60-нтп від 15.01.2010), «Підготовка матеріалів і обґрунтування приросту запасів газу і конденсату по Денисівському ГКР за результатами пошуково-розвідувальних робіт за 2007-2010 р.р.» (договір №61-нтп від 17.09.2010), «Техніко-економічне обґрунтування коефіцієнтів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища» (договір №36/10 від 22.09.2010), «Експертиза геологічної моделі та запасів вуглеводнів Денисівського родовища» (договір №807 від 06.09.2010), «Державна експертиза щодо геолого-економічної оцінки запасів Денисівського ГКР» (договір №148 від 24.06.2011), «Проект промислової розробки Денисівського родовища» (договір №11/09/01 від 01.09.2011).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нафту і газ» у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.
Враховуючи те, що один з учасників спірного договору ТОВ «Енергія-95» має відповідну ліцензію, використання спеціального дозволу в межах договору про спільну діяльність є правомірним.
При цьому договір про спільну діяльність не містить положень про передачу дозволу на користування надрами, який належить одному учаснику спільної діяльності позивачу, тобто, право на користування надрами, яке набуто позивачем відповідно до ліцензії (спеціального дозволу), не є внеском до майна спільної діяльності, а тому відчуження прав, наданих спеціальним дозволом ТОВ «Енергія-95», до майна спільної діяльності не відбувалось.
Таким чином, висновки відповідача щодо використання в межах договору про спільну діяльність №3 від 03.11.2004 робіт по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обґрунтуванню коефіцієнтів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища, та порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено валові доходи на суму 269833,00 грн. (4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року), п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено доходи на суму 311599,00 грн. (2 - 4 квартали 2011 року), є неправомірними.
Стосовно висновків відповідача у акті перевірки, що вищезазначені спеціальні дозволи не використовуються у власній господарській діяльності позивача, то витрати на їх придбання не підлягають амортизації відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, та відповідно, формування складу адміністративних витрат за рахунок нарахованої амортизації є неправомірним. Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 138.10.2 п. 138.10. ст. 138, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Енергія-95» завищено адміністративні витрати в частині амортизаційних відрахувань по нематеріальним активам, що не використовувались у власній господарській діяльності товариства у сумі 516045,00 грн.
Судами вірно зазначено, що такий висновок відповідача є помилковим з огляду на наступне.
Згідно п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Відповідно до ч. 4 ст. 176 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачем як власником спеціального дозволу на користування надрами Мар'їнського родовища №3462 від 15.10.2004 укладено договір про спільну діяльність №10-03/2002 від 16.01.2002, як власником спеціального дозволу на користування надрами Денисівської площі №1419 від 24.03.2000 укладено договір про спільну діяльність №3 від 03.11.2004. Від участі у вказаних договорах про спільну діяльність №10-03/2002 від 16.01.2002, №3 від 03.11.2004 у перевіряємому періоді позивачем отримано прибуток. Зазначені обставини щодо отримання позивачем доходу від спільної діяльності за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 підтверджуються даними наведеними в додатку №26 до акту перевірки від 15.05.2012 №113/43-1/24186185. Крім того, рішенням ДПС у Харківській області №4486/10/10.2-17 від 07.09.2012 було встановлено, що ТОВ «Енергія-95» не надавались послуги з використання дозволів, які належать ТОВ «Енергія-95» іншим суб'єктам господарювання, що врегульовано ст. 14 Закону України «Про нафту і газ». Згідно з ч. 6 ст. 16 Кодексу України про надра, власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
Отже, висновок відповідача про порушення позивачем пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Енергія-95» завищено адміністративні витрати в частині амортизаційних відрахувань по нематеріальним активам, що не використовувались у власній господарській діяльності товариства у сумі 516045 грн., є необґрунтованим.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Г.К. Голубєва
(підпис)М.О. Федоров